Квітка Ілля Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квітка Ілля Іванович
Народився 1745
Помер не раніше 1814
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність історик
Мова творів російська
Роки активності 1810-ті
Magnum opus «Записка о слободских полках с начала их переселения до 1766 г.»,
можливо «Короткий історичний опис про Малу Росію до 1765 р.»
Батько Квітка Іван Григорович
Мати Квітка Параскева Андріївнаd

Кві́тка Ілля Іванович (*1745 — †після 1817) — український історик та письменник, дядько Григорія Квітки-Основ'яненка.

Біографія[ред. | ред. код]

Служив у Харківському козацькому полку. З молодих років збирав документи та матеріали з історії України, листувався з цього приводу з Г. Тепловим, С. Кочубеєм, І. Тимковським.

У 1780-х рр., маючи чин прем'єр-майора, вийшов у відставку. Мешкав у родовому хуторі Основа (нині в межах м. Харків), жив відлюдкувато.

У 1812 опублікував у Харкові «Записку о слободских полках с начала их поселения и до 1766 г.», що поклала початок вітчизняим дослідженням Слобідської України. Друкувався у харківському журналі «Украинский вестник». Існує припущення, що він є автором «Короткого історичного опису про Малу Росію до 1765 р.», який був написаний більш ніж за 50 років до його опублікування в 1848 (як зазначено у виданні — закінчений 1789; оприлюднений в одній книзі з доповненням про запорозьких козаків без імені автора).

У своїх дослідженнях спирався на історико-географічні та етнографічні дані, намагався розрізняти Малоросію (Лівобережну Україну) та Україну (Правобережну Україну), фіксував регіональні відмінності української мови.

Проте його погляди на українську історію в цілому не відзначаються ґрунтовністю, а окремі статті на цю тематику містять велику кількість фактичних помилок. З числа українських гетьманів він позитивно оцінював діяльність лише Б.Хмельницького та І.Скоропадського, оскільки вважав їх відданими Москві.

На його думку, козацтво виникло на українських землях з числа жителів Волині та сусідніх з нею провінцій для боротьби з татарами, незадовго до приєднання цих територій до Польщі, тобто в 16 ст. Поляки ніколи не довіряли козакам і тому намагалися їх ослабити або знищити, однак оскільки вони не могли довести цю справу до кінця, то вимушені були використовувати їх у своїх інтересах.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Рід Квіток шляхетський козацький рід який бере початок з Гадяцького полку Війська Запорозького, і осіли на Слобожанщині в XVII сторіччі. Рід дав полковників та старшин Харківському слобідському полку і Ізюмському слобідському полку, а також (після скасування полкового уряду) державних та шляхетських діячів Російської імперії. Також представники цієї родини були українськими просвітниками та літературними діячами.

Ілля Іванович народився в сім'ї полковника Ізюмського козацького полку Івана Григоровича Квітки і Параскеви Андріївни (померла в 1756 році), доньки Андрія Дмитровича Горленко, сестри єпископа Білгородського та Обоянського Йоасафа.

Окрім Іллі Івановича родина мала ще дітей: Миколу (архімандрит Наркис, рік смерті 1792), Олексія, Федора (1745—1807).

Дітьми рідного брата Іллі Івановича, Федора Івановича були державний діяч імперії Андрій Федорович та відомий письменник Григорій Федорович (який ввійшов в історію під творчим псевдонімом «Квітка-Основ'яненко»).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

  • Квитка И. И. Записка о слободских полках с начала их поселения и до 1766 г. — Харьков, 1812 (перевидана 1882 року)

Джерела та література[ред. | ред. код]