Квіткокол чорний
| ?Квіткокол чорний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Квіткокол (Diglossa) |
| Вид: | Квіткокол чорний |
| Біноміальна назва | |
| Diglossa humeralis (Fraser, 1840) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Agrilorhinus humeralis Fraser, 1840 Diglossa carbonaria humeralis (Fraser, 1840) Diglossa intermedia Cabanis, 1851 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Diglossa humeralis |
 Віківиди: | Diglossa humeralis |
 EOL: | 920872 |
 ITIS: | 559784 |
 МСОП: | 22723673 |
 NCBI: | 138956 |
Квіткокол чорний[2] (Diglossa humeralis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 9,6-14,3 г. Самці номінативного підвиду мають повністю чорнп забарвлення з синюватим відблиском. Очі карі, дзьоб чорний, вигнутий догори, на кінці гачкуватий. Самиці номінативного підвиду чорні, відблиск в їх оперенні відсутній, крила і хвіст у них коричнюваті. Самці підвиду D. h. humeralis тьмяно-чорні, плечі у них синюваті, надхвістя сірувате. Самиці цього підвиду мають темно-буре забарвлення, надхвістя у них сіре. Представники номінативного підвиду D. h. nocticolor мають чорне забарвлення, надхвістя у них темно-сіре. Самиці цього підвиду є тьмянішими за самців.
Виділяють три підвиди:[3]
- D. h. nocticolor Bangs, 1898 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колуибії, гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели;
- D. h. humeralis (Fraser, 1840) — Східний хребет Колумбійських Анд і Національний парк Ель-Тама[en] на заході Венесуели;
- D. h. aterrima Lafresnaye, 1846 — Західний і Центральний хребти Колумбійських Анд, Анди в Еквадорі і Перу.
Чорні квіткоколи мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях гірських і карликових тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях, на високогірних луках, в парках і садах. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 2200 до 4000 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться нектаром і комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Diglossa humeralis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 04 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |