Квіткокол чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квіткокол чорний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Квіткокол (Diglossa)
Вид: Квіткокол чорний
Diglossa humeralis
(Fraser, 1840)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Agrilorhinus humeralis Fraser, 1840
Diglossa carbonaria humeralis (Fraser, 1840)
Diglossa intermedia Cabanis, 1851
Посилання
Вікісховище: Diglossa humeralis
Віківиди: Diglossa humeralis
EOL: 920872
ITIS: 559784
МСОП: 22723673
NCBI: 138956

Квіткокол чорний[2] (Diglossa humeralis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13-14 см, вага 9,6-14,3 г. Самці номінативного підвиду мають повністю чорнп забарвлення з синюватим відблиском. Очі карі, дзьоб чорний, вигнутий догори, на кінці гачкуватий. Самиці номінативного підвиду чорні, відблиск в їх оперенні відсутній, крила і хвіст у них коричнюваті. Самці підвиду D. h. humeralis тьмяно-чорні, плечі у них синюваті, надхвістя сірувате. Самиці цього підвиду мають темно-буре забарвлення, надхвістя у них сіре. Представники номінативного підвиду D. h. nocticolor мають чорне забарвлення, надхвістя у них темно-сіре. Самиці цього підвиду є тьмянішими за самців.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

Поширення й екологія[ред. | ред. код]

Чорні квіткоколи мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях гірських і карликових тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях, на високогірних луках, в парках і садах. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 2200 до 4000 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться нектаром і комахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Diglossa humeralis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 04 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 липня 2022.