Квітневе (Квітнева сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Квітневе
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Квітнева сільська громада
Основні дані
Засноване 1683
Населення 1969
Площа 6,704 км²
Густота населення 293,71 осіб/км²
Поштовий індекс 13532
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 49°59′05″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д. / 49.98472° пн. ш. 29.51583° сх. д. / 49.98472; 29.51583Координати: 49°59′05″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д. / 49.98472° пн. ш. 29.51583° сх. д. / 49.98472; 29.51583
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Місцева влада
Адреса ради 13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Квітневе, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1
Карта
Квітневе. Карта розташування: Україна
Квітневе
Квітневе
Квітневе. Карта розташування: Житомирська область
Квітневе
Квітневе
Мапа

CMNS: Квітневе у Вікісховищі

Квітне́ве (до 1937 року — Жидівці, у 1937—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Попільнянському районі Житомирської області. Центр Квітневої сільської ради. Село розташоване за 9 км від районного центру смт Попільня, та за 6 км від залізничної станції Корнин. Селом плине річка Унава (притока Ірпеня).

Площа населеного пункту — 524 га. Населення — 2040 осіб. Кількість дворів — 750.

Географія[ред. | ред. код]

Селом пролягає автошлях Т 0611[1].

Історія[ред. | ред. код]

Старий закинутий млин
Старий закинутий млин, село Квітневе

Уперше село Жидівці згадується у польських документах за 1601 рік.

З архівних записів бібліотеки ім. Вернадського: «Жиловны». У давні часи село називалось Матвієвичами, а перейменовано з такого приводу: під час будівництва греблі через річку Унаву. Численні спроби затримати воду були невдалими. Тому за давнім повір'ям декілька жидів утопили там своїх овець, після чого село назвали Жидовці. У селі була резиденція поміщика B. К. Грушенька.

Унава текла під північними горбами і робила вигини біля гнилища (де нині дорога повертає на Корнин). У цьому завороті й збудовано перший у селі дерев'яний млин. Теперішній кам'яний млин збудовано у 1905 р.

У 1900 р. у Жидівцях було 342 двори, у яких проживало 2289 мешканців. Село на той час належало спадкоємцям графині C. І. Кудашевої. У Жидівцях функціонувала православна церква, церковнопарафіяльна школа.

Українська Народна Республіка[ред. | ред. код]

Радянська влада[ред. | ред. код]

5 травня 1921 р. у селі створено сільську раду, яка підпорядковувалася Попільнянському району Білоцерківської округи Київської області.

Став на річці Унава, Квітневе
Став на річці Унава, Квітневе

У 1922 р. в селі утворено комнезам, головою обрано Ф. В. Данилюка.

До середини січня 1930 р. майже всі комнезамівці вступили до колгоспу «Зірка бідняка», головою правління якою був М. Х. Клименко. Туди ж почали насильно заганяти й здорові господарства, члени яких чинили активний опір насиллю. Комуністична влада вдалася до терору голодом, контролюючи все їстівне у селі.

У 1937 р. село перейменовано на Жовтневе. З 1937 р. село підпорядковане Житомирській області.

ФАП засновано 8 травня 1937 р. Першим фельдшером була О. О. Дзбанівська, яка працювала на цій посаді понад 40 років.

280 жителів села мобілізовані сталіністами на фронти Німецько-радянської війни 19411945 рр., із них 149 відзначено комуністичними нагородами, 153 особи загинули. У 1952 році у центрі села встановлено пам'ятник загиблим.

Період Незалежної України[ред. | ред. код]

У 1991 р. встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Всього в селі комуністи убили голодом близько 750 осіб — кожного четвертого мешканця села.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].

4 лютого 2016 року село перейменоване на Квітневе[3]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Відомі уродженці села:

Життя села[ред. | ред. код]

На території Квітневого працює ПСП «Жовтневе», яке має в оренді 1200 га землі, поголів'я птиці — 294 тис. За рік господарство виробляє 52 млн. яєць, 710 тонн м'яса.

Колишнє ПСП «Колос» приєднано до агрофірми «Єрчики», де на площі 1106 га вирощуються зернові культури, цукрові буряки тощо.

У селі функціонує ЗОШ І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ДНЗ «Лелечки», бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників.

У 1983 р. при Будинку культури створено ансамбль «Хмелецвіт», якому у 2006 р. присвоєно звання народного.

Гордістю школи є фітнес-клуб «Шик», художні колективи «Перепілочки», «Гук» та «Гученята».

На території села працює 16 торговельних точок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. google.com.ua/maps. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 25 червня 2019. 
  2. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  3. ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016. 
  4. Українські хіміки. Валерій Пашинник. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 6 квітня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]