Квітневе (Попільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Квітневе
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Попільнянський район
Рада/громада Квітнева сільська рада
Код КОАТУУ 1824782101
Основні дані
Засноване 1683
Населення 1969
Площа 6,704 км²
Густота населення 293,71 осіб/км²
Поштовий індекс 13532
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 49°59′05″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д. / 49.98472° пн. ш. 29.51583° сх. д. / 49.98472; 29.51583Координати: 49°59′05″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д. / 49.98472° пн. ш. 29.51583° сх. д. / 49.98472; 29.51583
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Місцева влада
Адреса ради 13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с.Квітневе, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1 , тел. 72-2-45
Карта
Квітневе. Карта розташування: Україна
Квітневе
Квітневе
Квітневе. Карта розташування: Житомирська область
Квітневе
Квітневе
Мапа

CMNS: Квітневе у Вікісховищі

Квітне́ве (до 1937 року — Жидівці, у 1937—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Попільнянському районі Житомирської області. Центр Квітневої сільської ради. Село розташоване за 9 км від районного центру смт Попільня, та за 6 км від залізничної станції Корнин. Селом плине річка Унава (притока Ірпеня).

Площа населеного пункту — 524 га. Населення — 2040 осіб. Кількість дворів — 750.

Географія[ред. | ред. код]

Селом пролягає автошлях Т 0611[1].

Історія[ред. | ред. код]

Уперше село Жидівці згадується у польських документах за 1601 рік.

З архівних записів бібліотеки ім. Вернадського: «Жиловны». У давні часи село називалось Матвієвичами, а перейменовано з такого приводу: під час будівництва греблі через річку Унаву. Численні спроби затримати воду були невдалими. Тому за давнім повір'ям декілька жидів утопили там своїх овець, після чого село назвали Жидовці. У селі була резиденція поміщика B. К. Грушенька.

Унава текла під північними горбами і робила вигини біля гнилища (де нині дорога повертає на Корнин). У цьому завороті й збудовано перший у селі дерев'яний млин. Теперішній кам'яний млин збудовано у 1905 р.

У 1900 р. у Жидівцях було 342 двори, у яких проживало 2289 мешканців. Село на той час належало спадкоємцям графині C. І. Кудашевої. У Жидівцях функціонувала православна церква, церковнопарафіяльна школа.

Українська Народна Республіка[ред. | ред. код]

Радянська влада[ред. | ред. код]

5 травня 1921 р. у селі створено сільську раду, яка підпорядковувалася Попільнянському району Білоцерківської округи Київської області.

У 1922 р. в селі утворено комнезам, головою обрано Ф. В. Данилюка.

До середини січня 1930 р. майже всі комнезамівці вступили до колгоспу «Зірка бідняка», головою правління якою був М. Х. Клименко. Туди ж почали насильно заганяти й здорові господарства, члени яких чинили активний опір насиллю. Комуністична влада вдалася до терору голодом, контролюючи все їстівне у селі.

У 1937 р. село перейменовано на Жовтневе. З 1937 р. село підпорядковане Житомирській області.

ФАП засновано 8 травня 1937 р. Першим фельдшером була О. О. Дзбанівська, яка працювала на цій посаді понад 40 років.

280 жителів села мобілізовані сталіністами на фронти Німецько-радянської війни 19411945 рр., із них 149 відзначено комуністичними нагородами, 153 особи загинули. У 1952 році у центрі села встановлено пам'ятник загиблим.

Період Незалежної України[ред. | ред. код]

У 1991 р. встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Всього в селі комуністи убили голодом близько 750 осіб — кожного четвертого мешканця села.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].

4 лютого 2016 року село перейменоване на Квітневе[3]

Персоналії[ред. | ред. код]

Відомі уродженці села:

Життя села[ред. | ред. код]

На території Квітневого працює ПСП «Жовтневе», яке має в оренді 1200 га землі, поголів'я птиці — 294 тис. За рік господарство виробляє 52 млн. яєць, 710 тонн м'яса.

Колишнє ПСП «Колос» приєднано до агрофірми «Єрчики», де на площі 1106 га вирощуються зернові культури, цукрові буряки тощо.

У селі функціонує ЗОШ І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ДНЗ «Лелечки», бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників.

У 1983 р. при Будинку культури створено ансамбль «Хмелецвіт», якому у 2006 р. присвоєно звання народного.

Гордістю школи є фітнес-клуб «Шик», художні колективи «Перепілочки», «Гук» та «Гученята».

На території села працює 16 торговельних точок.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]