Квічаль бонінський
| Квічаль бонінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| † Zoothera terrestris (Kittlitz, 1830) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus terrestris Kittlitz, 1830 Geocichla terrestris Cichlopasser terrestris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль бонінський[2] (Zoothera terrestris) — вимерлий вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3], що був ендеміком Японії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становила 16,5 см. Верхня частина тіла була оливково-коричневою, обличчя темним, надхвістя, верхні покривні пера крил і хвіст каштановими горло, піборіддя, груди і центр живота білуватими, поцяткованими коричневими плямами, дзьоб і лапи сірими.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бонінські квічалі були ендеміками острова Тітідзіма в архіпелазі Оґасавара. Вони жили в нижному ярусі лісу.
Збереження[ред. | ред. код]
Бонінські квічалі відомі лише за 4 зразками, зібраними Генріхом фон Кіттліцем у 1828 році. У 1889 році, коли орнітологи відвідали острів Тітідзіма, вони не знайшли жодного представника цього виду. Імовірно, бонінські квічалі вимерли у 1830-х роках, коли китобої завезли на острів щурів, котів, свиней і кіз.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Zoothera terrestris. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |