Кезький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кезький район
рос. Кезский район
удм. Кез ёрос
Coat of Arms of Kez Region (Udmurtia).jpg Flag of Kez Region (Udmurtia).gif
Герб Кезького району Прапор Кезького району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2015[1]): 21022 особи
Площа: 2321,02 км²
Густота населення: 9,06 осіб/км²
Телефонний код: 7-34158
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: селище Кез
Кількість сільських поселень: 15
Сільських населених пунктів: 136
Влада
Голова місцевої думи: Богданов Іван Олегович
Голова району: Князєв Петро Євгенович
Мапа

Ке́зький район (рос. Кезский район, удм. Кез ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Кез.

Район розташований на північному сході республіки, межує з Балезінським, Ігринським та Дебьоським районами Удмуртії, та з Пермським краєм. Територія району розташована на Верхньокамській височині, саме тут знаходиться найвища точка всієї республіки — 331 м. По району протікають такі річки як Кама, Лип, Юс, Пизеп та багато інших.

Історія[ред. | ред. код]

В минулому місцевість сучасного району була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури як результат утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XIIXIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури району, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб.

На території району збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території району проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників, в селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки району. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації[2].

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 21022 особи (2015[3]; 22273 в 2012[4], 22911 в 2010[5]).

Національний склад згідно з даними перепису 2002 року:

Самоуправління[ред. | ред. код]

Державна влада в районі здійснюється на основі Статуту, структури органів місцевого самоуправління муніципального району складають:

  • Районна рада депутатів у складі 35 осіб, які обираються кожні 5 років
  • Голова муніципального утворення обирається Радою із свого складу
  • Адміністрація муніципального утворення — виконавчий орган, голова якого назначається Радою за результатами конкурсу

Господарство[ред. | ред. код]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Основною галуззю господарства району є сільське господарство. Населення займається як тваринництвом, так і рослинництвом. Серед найбільших агропідприємств ТОВ «Труд», ТОВ «Куліга», ТОВ «Кузьминське», ТОВ «Кезьке», СГП «Мир», ТОВ «Миси», колгоспи «Союз» та «Прожектор». Всього в районі функціонує 61 фермерське господарство[6].

Промисловість[ред. | ред. код]

Промисловість району зосереджена в основному на переробці сільськогосподарської продукції. Серед найбільших підприємств Кезькі харчокомбінат, елеватор, сироробний завод та хлібокомбінат. Всього в районі працює 12 промислових підприємств. Більшість підприємств зайнята в лісозаготівлі та деревообробці. До таких підприємств відносяться ВАТ «Кезький лісоорс», ЗАТ «Ліскор», ДУП «Кезький ліспромгосп», ВАТ «Російський ліс», Кезький сільський лісгосп та ЗАТ «Чепецька меблева фабрика»[7]. Також в селищі діють льонопереробний завод. В минулому в Кезі працював крохмалепаточний завод[8]. Розвинене в районі також і будівництво, головними підприємствами якого є Кезька буддільниця та будівельна дорожня ПМК.

Транспорт[ред. | ред. код]

Район має одну автостанцію в районному центрі, яка здійснює сполучення із столицею республіки та сусідніми населеними пунктами за такими напрямками: Іжевськ, Глазов, Воткінськ, Дебьоси, Стара Гия та Куліга[9]. В районі на залізниці Кіров-Перм збудовано 4 залізничні станції — Чепца, Кез, Кабалуд та Кузьма. Через них проходять потяги, які сполучають район як із сусідніми великими містами, так і з іншими містами Росії та України[10].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Серед закладів освіти в районі діють 19 шкіл, в тому числі 13 середніх та Озоно-Чепецька школа-інтернат, 17 дитячих садочків, професійне училище № 50. До закладів додаткової освіти відносяться музична школа та центр дитячої творчості.

Медичну допомогу населенню району здійснюють 4 лікарні та 33 ФАПи. Також в районі діють 30 будинків культури та клубів, 17 бібліотек та 2 музеї.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 15 сільських поселень, включає в себе 136 населених пунктів, з яких 12 — не мають постійного населення, але ще не зняті з обліку:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002[11])
Населення,
осіб (2010[12])
Населення,
осіб (2018[13])
Центр Населені
пункти
Великоолипське сільське поселення 144,75 1272 1022 833 Великий Олип 10
Гиїнське сільське поселення 132,74 733 514 424 Стара Гия 6
Кабалудське сільське поселення 10,31 694 538 401 Кабалуд 1
Кезьке сільське поселення 18,88 10920 11082 10737 Кез 2
Ключевське сільське поселення 161,52 1221 981 864 Ключевське 9
Кузьминське сільське поселення 213,29 1458 1091 786 Кузьма 9
Кулігинське сільське поселення 156,64 1493 1176 877 Куліга 10
Мисівське сільське поселення 98,44 480 362 248 Миси 12
Новоунтемське сільське поселення 109,04 768 507 379 Новий Унтем 4
Поломське сільське поселення 132,20 1134 765 532 Полом 6
Сосновоборське сільське поселення 279,38 1264 917 789 Сосновий Бор 14
Степаньонське сільське поселення 364,85 946 743 637 Степаньонки 20
Сюрзинське сільське поселення 178,79 587 392 252 Удмурт-Зязьгор 9
Чепецьке сільське поселення 195,31 2638 2202 1885 Чепца 11
Юскинське сільське поселення 124,88 838 619 526 Юски 13

Станом на 2002 рік:

  • існувала Абросятська сільська рада, яка того ж року увійшла до складу Степаньонської сільської ради
  • існувала Великокезька сільська рада, яка була перетворена у Сосновоборське сільське поселення
  • існували Пажманська сільська рада та Пужмеська сільська рада, які утворили Ключевське сільське поселення, при цьому зі складу Великокезьскої сільської ради передано присілки Верх-Уді та Ключевське
  • існували Стеньгуртська сільська рада та Сигинська сільська рада, які увійшли до складу Сосновоборського сільського поселення
  • існували Тортимська сільська рада та Удмурт-Зязьгорська сільська рада, які утворили Сюрзинське сільське поселення
  • певна частина Юскинського сільського поселення перебувала у складі Кузьминської сільської ради

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Місто Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Кез 10 913 11 080 10 911
2 Чепца 1 742 1 459 1 402
3 Куліга 1 108 897 843
4 Кабалуд 694 538 520
5 Кузьма 680 510 477
6 Степаньонки 389 366 355
7 Поломське 563 365 335
8 Пужмезь 355 316 317
9 Озон 365 325 313
10 Полом 378 309 292

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

Район не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти[14]:

  • Витік річки Кама, який знаходиться біля села Куліга. Місце облаштоване клумбами, прокладені стежки, встановлені лавки, бесідки, сцена. Сам витік утворений 8-метровою криницею, з якого по трубі витікає вода. Криниця прикрита зверху будинком;
  • Кіздурські водоспади;
  • Музей старообрядницької культури в селі Куліга. За деякими даними він знаходиться на обліку ЮНЕСКО, але документальних підтверджень цього немає. Однак музей популярний, сюди приїжджають гості з інших регіонів Росії, а також країн колишнього СРСР, Італії, Франції, Румунії та США;
  • Музей імені Поскребишева в селищі Кез відомого удмуртського поета;
  • Пам'ятник Олександру II в селі Полом кінця XIX століття. Незвичність його в тому, що мармурову стелу, яка раніше мала ще й бюст царя (але його знесли під час становлення радянської влади), встановили за ініціативи селян, які були вдячні царю за відміну кріпосницького права;
  • В самому селищі Кез встановлено багато пам'ятників воїнам Другої світової війни та афганського конфлікту.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]