Перейти до вмісту

Кейко Фухіморі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кейко Фухіморі
Ім'я при народженніісп. Keiko Sofia Fujimori Higuchi[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоLa Chica[2], Señora K[3][4][…] і Ruth[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася25 травня 1975(1975-05-25)[7][8] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ліма, Перу[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Перу Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняSantiago de Surcod[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук (1994), Бостонський університет (1997), Колумбійська бізнес-школаd (2008), Colegio Sagrados Corazones Recoletad (1993), Questrom School of Businessd, Stony Brook University College of Businessd і Колумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПерша леді Перуd і member of the Congress of the Republic of Perud[10][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяPeople's Forced Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАльберто Фухіморі[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиSusana Higuchid[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриКендзі Фухіморіd і Hiro Alberto Fujimorid Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMark Vitod[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Кейко Софія Фухіморі Ігучі (ісп. Keiko Sofía Fujimori Higuchi, яп. 藤森 恵子; нар. 25 травня 1975(19750525), Ліма) — перуанська політична діячка, перша леді Перу, кандидатка у президенти на виборах 2011 року і на виборах 2016 року.

Дочка Альберто Фухіморі. У період президентства свого батька почала навчання в Університеті Стоуні-Брук в США, у 1997 році отримала диплом Бостонського університету. У 1994 році після розлучення батьків отримала титул першої леді Перу. Активно займалася благодійністю, переважно на користь дітей.

У 2004 році пошлюбила громадянина США Марка Вілланелла, який у 2009 році теж став громадянином Перу.

Після початку судового переслідування батька у 2005 році увійшла у велику політику, взявши участь у виборах до Конгресу Республіки Перу 2006 року від партії «Alianza por el Futuro» (абревіатура назви партії, AF, також є ініціалами Альберто Фухіморі) і набравши 602 869 голосів в окрузі Ліма, що стало абсолютним рекордом для одного кандидата на цих виборах. Депутатка Конгресу у 2006—2011.

У 2010 року оголосила про висунення на посаду президента Перу на виборах 10 квітня 2011 від блоку «Fuerza 2011». Кандидатом у віцепрезиденти став Рафаель Рей, колишній міністр оборони. В ході голосування 10 квітня отримала 23,49 % голосів, посіла друге місце і вийшла до другого туру (5 червня)[13]. Після обробки 99 % бюлетенів у другому турі її результат становить 48,452 %[14]; таким чином, Кейко посіла друге місце на виборах, поступившись Ольянте Умалі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.cidob.org/lider-politico/keiko-fujimori-higuchi
  2. https://larepublica.pe/politica/1283132-opinan-keiko-senora-k-fp-debe-dirigir-congreso
  3. http://rpp.pe/politica/actualidad/gfk-el-89-de-los-peruanos-cree-que-la-senora-k-es-keiko-fujimori-noticia-1138273
  4. https://larepublica.pe/politica/1282770-keiko-fujimori-senora-k-89-peruanos-encuesta-gfk
  5. а б в г https://www.cidob.org/content/pdf/51272
  6. https://infogob.jne.gob.pe/Politico/FichaPolitico/keiko-sofia-fujimori-higuchi_historial-partidario_Q43AyhFWlVg=3h
  7. https://canaln.pe/actualidad/keiko-fujimori-permanece-su-casa-surco-recuperar-su-libertad-n343339
  8. https://www.congreso.gob.pe/Docs/participacion/museo/congreso/files/museo/presidentes/relacion_de_congresistas_2006-2011.pdf
  9. http://blog.pucp.edu.pe/blog/wp-content/uploads/sites/945/2016/04/20070617-2006-2011-Congresistas.pdf
  10. https://www.infobae.com/america/peru/2022/06/21/keiko-fujimori-y-mark-vito-villanella-su-historia-polemicas-y-una-obsesion-por-el-poder-que-termino-por-separarlos/ — 2022.
  11. Elecciones Presidenciales 2011 року. RESUMEN NACIÓN [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
  12. Elecciones Generales 2011 Segunda Elección Presidencial. Архів оригіналу за 30 липня 2011. Процитовано 12 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]