Кейт Бланшетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кейт Бланшетт
англ. Cate Blanchett
Cate Blanchett-0547 (cropped).jpg
Ім'я при народженні Catherine Elise Blanchett
Народилася 14 травня 1969(1969-05-14)[4][5][…] (53 роки)
Мельбурн, Австралія
Громадянство Австралія Австралія
Діяльність акторка, театральна режисерка
Alma mater Національний інститут драматичного мистецтваd (1992)[7], Університет Мельбурна[7] і Ivanhoe Girls' Grammar Schoold
Роки діяльності 1993-теперішній час
Чоловік Ендрю Аптон (з 1997)
Діти Дашіель Джон Аптон
Роман Роберт Аптон
Ігнатіус Мартін Аптон
Едіт Вівіан Патрісія Аптон
Провідні ролі Єлизавета I
Кетрін Гепберн
Ґаладріель
Жанет Френсіс
IMDb ID 0000949
Автограф Cate Blanchett signature (autograph).svg
Нагороди та премії
«Оскар» (2005, 2014)
«Золотий глобус» (1999, 2008, 2014)
«BAFTA» (1999, 2005, 2014)
«Премія Гільдії кіноакторів США» (2004, 2005, 2014)
«Кубок Вольпі» (2007)

CMNS: Кейт Бланшетт у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Кетрін Еліс Бланшетт (англ. Catherine Elise Blanchett; нар. 14 травня 1969 року, Мельбурн, Австралія) — австралійська кіно- та театральна акторка, продюсерка, театральна режисерка. Дворазова лауреатка премії «Оскар» (2005, 2014), триразова — премій «Золотий глобус» (1999, 2008, 2014), «BAFTA» (1999, 2005, 2014), і премії Гільдії кіноакторів США (2004, 2005, 2014).

Найбільш відома завдяки ролям у фільмах «Єлизавета» (1999, премії BAFTA та «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль), «Авіатор» (2005, премії «Оскар» та BAFTA за найкращу жіночу роль другого плану), кінотрилогії «Володар Перснів» (2001–2003). За фільм «Жасмин» акторка здобула премію «Оскар», премію BAFTA та премію Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юність[ред. | ред. код]

Народилася у передмісті Мельбурна у родині Роберта і Джун Бланшетт[8]. Її батько був родом з Техасу і служив морським офіцером. Після одруження із Джун — вчителькою у школі Мельбурна, він емігрував до Австралії і зайнявся рекламним бізнесом[9]. Коли Кейт було лишень десять років, він помер від серцевого нападу. Виховання трьох дітей — Кейт, її старшого брата Боба (у даний час комп'ютерний інженер) та молодшої сестри Женев'єви (в даний час театральний костюмер і дизайнер)[10] — лягло на плечі матері[11].

Кейт відвідувала початкову школу Ivanhoe East Primary School у Мельбурні, потім пішла до Ivanhoe Girls' Grammar School[12][13], а потім у Жіночий методистський коледж Мельбурна[14]. Там відбулася її перша поява на сцені — вона взяла участь у декількох постановках шкільного театру, у тому числі в «Одіссеї» Реньона Джонса. Потім вона продовжила навчання в Мельбурнському університеті[15], де вивчала мистецтво і економіку. Але незабаром залишила університет і поїхала подорожувати по Англії. Коли закінчився термін дії візи, Кейт, практично без грошей, а також без конкретних планів, вирушила до Єгипту, де у готелі познайомилася з пожильцем, який запропонував їй знятися в масовці у єгипетському фільмі про бокс. Оскільки дівчині потрібні були гроші, вона погодилася[16]. Ця випадкова роль стала початком її творчого шляху.

Перші ролі в театрі[ред. | ред. код]

Після повернення до Австралії, Кейт вступила до Національного інституту драматичного мистецтва Мельбурна[16]. Протягом всього періоду навчання вона вважалася однією з найздібніших студенток свого курсу і блискуче закінчила інститут у 1992 році. Перші ж спроби Бланшетт на театральній сцені принесли їй захоплені відгуки критиків. Після завершення навчання вона взяла участь у постановці Сіднейської театральної компанії «Класні дівчата» за п'єсою англійського письменника Керіла Черчілля[en], потім виконала роль Феліції Бауер у постановці «Кафкіанські танці». Критики високо оцінили її акторську майстерність у цій виставі, і в 1993 році Бланшетт отримала премію «Товариства театральних критиків Сіднея» за найкращий дебют. Далі вона взяла участь у провокаційній постановці «Олеанна», історії про університетського професора (його зіграв Джеффрі Раш), звинуваченого студенткою Керол у сексуальному переслідуванні. Роль Керол принесла Бланшетт другу нагороду — її назвали найкращою новою театральною акторкою 1993 року[16][17].

Перші ролі в кіно[ред. | ред. код]

З успіхом граючи в театрі, Кейт почала пробувати свої сили на телебаченні і в кіно. Її дебют на телебаченні відбувся ще 1989 року, коли вона зіграла епізодичну роль у серіалі «Джі Пі» про роботу лікарні на околиці Сіднея. У 1993–1995 роках вона брала участь в кількох телевізійних фільмах і телесеріалах («Поліцейські сили», «Батьківщина», «Місто біля кордону»), але не припиняла грати в театрі. Джеффрі Раша, який ще з інститутських часів захоплювався талантом акторки, запросив її на роль Офелії в своїй постановці «Гамлета», і критики знову високо оцінили її гру. У 1995 році акторка з'явилася у трьох театральних проектах — «Ніжна Феба», «Танець сліпого гіганта» і «Буря» за однойменною п'єсою Шекспіра, де виконала роль Міранди.

Першою помітною роботою в кіно була короткометражна драма «Парклендс» (1996), де Бланшетт виконала головну роль. Фільм розповідав історію дівчини Рози, яка дізналася правду про корумповане минуле нещодавно померлого батька. Ця робота вимагала великої емоційної віддачі, але Бланшетт чудово впоралася з роллю. З того часу акторка значною мірою переключилася на кіно. 1997 року вона з'явилась лише в одній театральній постановці, зігравши Ніну в «Чайці» за п'єсою Чехова, але в той же час на екрани вийшло відразу три фільми за її участі. Спочатку була роль медсестри Сьюзен Макарта у драмі «Дорога до раю» з Гленн Клоуз і Френсіс Макдорманд[18] — фільмі про жінок, яких під час Другої світової війни звела доля у японському концентраційному таборі для військовополонених на острові Суматра.

Далі була романтична комедія «Слава богу, він зустрів Ліззі», яку австралійські критики назвали найпікантнішим і найдотепнішим фільмом року[19]. Роль Ліззі принесла Бланшетт перші кінонагороди — премію Австралійського інституту кіно[en][20] і премію Товариства кінокритиків Австралії (обидві — за найкращу жіночу роль другого плану).

І, нарешті, третім фільмом 1997 року для Бланшетт стала історична мелодрама «Оскар і Люсінда» за однойменним романом Пітера Кері, за який у 1988 письменник був удостоєний Букерівської премії. Продюсери спочатку чинили опір наміру режисера Джилліан Армстронг[en] запросити на головну жіночу роль Бланшетт — на той момент вона була популярна лише в Австралії і невідома у США та інших країнах, — але потім поступилися, побачивши попередні роботи акторки у кіно.

Вони не пошкодували про свій вибір: Бланшетт блискуче виконала роль багатої спадкоємиці Люсінди Лепластріер, яка на шляху до Австралії зустрічає за картярським столом бідного священика Оскара Гопкінса (у його ролі знявся британський актор Рейф Файнс) і пропонує йому парі — Оскар зобов'язується цілою й неушкодженою доставити до Австралії скляну церкву, побудовану на скляному заводі, який належав Люсінді, а дівчина у випадку успіху обіцяє віддати йому весь свій статок. Хоча фільм явно не був розрахований на широкого глядача і не мав великих зборів у прокаті — при бюджеті у 12 мільйонів доларів його прибуток склав всього близько 2-х мільйонів[21] — критики позитивно оцінили першу головну роль Бланшетт у повнометражному кіно, назвавши створений нею образ Люсінди яскравим і переконливим[22]. Крім того Бланшетт була номінована як найкраща акторка на премію Товариства кінокритиків Австралії.

Визнання[ред. | ред. код]

1998 року Бланшетт зіграла роль королеви Англії Єлизавети I в історичній драмі індійського режисера Шекхара Капура «Єлизавета». Завдяки цій ролі Кейт Бланшетт здобула світове визнання. Вона була номінована на «Оскар» та премію Гільдії кіноакторів США, завоювала нагороди «Золотий глобус» і BAFTA. Преса також захоплено відгукнулася про її гру[23][24].

1999 року Бланшетт поєднувала гру на сцені зі зйомками в кіно. Вона була задіяна у двох театральних проектах у Лондоні — спектаклі «Достаток» та постановці театру Олд-Вік «Монологи вагіни», де окрім неї зіграли Кейт Вінслет, Джуліанн Мур, Мелані Гриффіт та Джилліан Андерсон. Також на екрани вийшло чотири фільми за її участю — короткометражна картина «Історії загублених душ», мелодрама «Ідеальний чоловік» за п'єсою Оскара Уайльда, комедія «Керуючи польотами» та психологічний трилер «Талановитий містер Ріплі» за однойменним романом Патриції Гайсміт. За роль у «Талановитому містері Ріплі» Бланшетт була номінована на премію BAFTA як найкраща акторка другого плану[25].

1999 року журнал People включив Бланшетт у список 50-ти найвродливіших людей світу[26].

2000 року Бланшетт з'явилась у двох картинах: драмі Саллі Поттер «Чоловік, що плакав»[27] та трилері Сема Реймі «Дар».

Так, лише через два роки після фільму «Єлизавета», Бланшетт стала одною з найпопулярніших акторок Голлівуду, але через напружений графік зйомок їй довелося надовго покинути театр.

2001 року вона знялася з Брюсом Віллісом і Біллі Бобом Торнтоном у кримінальній комедії Баррі Левінсона «Бандити». Далі Кейт взяла участь у кінотрилогії Пітера Джексона «Володар Перснів» за романом Дж. Р. Р. Толкіна в ролі Галадріель.

В 2001 року Бланшетт знялась ще в двох картинах — військовій драмі «Шарлотта Грей» (екранізації бестселера Себастьяна Фолкса) та мелодрамі «Корабельні новини». Обидва фільми не мали успіху.

2002 року Бланшетт прийняла пропозицію режисера Тома Тиквера знятися в його новій картині «Рай» за сценарієм Кшиштофа Кесльовського за «Божественною комедією» Данте. Фільм увійшов у конкурсну програму Берлінського кінофестивалю, завоював кілька престижних кінонагород у Німеччині, але не окупився в прокаті.

2003 року Бланшетт знялася в кримінальній драмі Джоеля Шумахера «Вероніка Герін».[28]. Гра Бланшетт знову не розчарувала критиків: вони визнали бездоганною її майстерність[29]. Того ж року Бланшетт з'явилась в одному з епізодів чорно-білого кіноальманаху Джима Джармуша «Кава та сигарети». Далі Кейт знялася в парі з Томмі Лі Джонсом у драматичному вестерні Рона Говарда «Останній рейд».

2004 року Бланшетт зіграла другорядну роль в ексцентричній комедії «Водне життя зі Стівом Зіссу», а потім узяла участь у біографічній драмі Мартіна Скорсезе «Авіатор» про долю мільйонера Говарда Г'юза. Роль Кетрін Гепберн у цій стрічці принесла Бланшетт приголомшливий успіх. За найкращу жіночу роль другого плану вона була удостоєна премії «Оскар»[30], отримала нагороди Британської кіноакадемії та Гільдії кіноакторів, була номінована на ряд престижних кінонагород, зокрема на «Золотий глобус». Також 2004 року Бланшетт після п'ятирічної перерви з'явилась на сцені театру, виконавши головну роль у постановці «Гедда Габлер» за однойменним твором норвезького драматурга Генріка Ібсена.

Кейт в Берліні 2005 року

2005 року Бланшетт зробила невелику паузу і взяла участь у єдиній стрічці у себе на Батьківщині — в парі з Г'юго Вівінгом вона знялася у кримінальному трилері «Маленька рибка». За цю роль вона отримала премію Австралійського інституту кіно.

У травні 2006 року на Каннському кінофестивалі було представлено нову стрічку за участю Кейт Бланшетт — драму Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Вавилон». Фільм високо оцінили критики. Він отримав премію фестивалю за найкращу режисуру. Крім того, Бланшетт знялася в романтичному трилері «Добрий німець» Стівена Содерберга про післявоєнний Берлін[31], та драмі «Записки про скандал». За роль у останньому акторка була номінована на «Золотий глобус»[30].

2007 року Бланшетт знову знялася у Шекхара Капура в фільмі «Золотий вік» — історичній драмі про королеву Англії Єлизаветі I[32].

2007 року на Венеційському кінофестивалі картина Тодда Гейнса «Мене там немає» отримала спеціальний приз журі, а Кейт Бланшетт, яка зіграла там одну з семи іпостасей знаменитого співака Боба Ділана[33], була названа найкращою акторкою[34]. А 2008 року Кейт виграла ще й черговий «Золотий глобус» в номінації Найкраща акторка другого плану за цю роль[30] і була номінована на «Оскар» в аналогічній категорії.

2008 року вийшов фільм Стівена Спілберга «Індіана Джонс та Королівство Кришталевого Черепа», де Кейт Бланшетт дісталася роль радянського агента Ірини Спалько[35][36][37].

У тому ж 2008 році Кейт Бланшетт у парі з Бредом Піттом з'явилась у кінокартині Девіда Фінчера «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» за оповіданням Френсіса Скотта Фіцджеральда[18][38]. Критики відзначили дещо неприродну гру Бланшетт на початку фільму[39], але загалом вона отримала схвальні відгуки[40][41][42]. За цю роль 2009 року вона була номінована як найкраща акторка на премію «Сатурн»[43] та «Broadcast Film Critics Association Awards»[44][45].

5 грудня 2008 року Кейт Бланшетт отримала власну Зірку на Голлівудській «Алеї слави»[46][47].

2009 року вийшов в американський прокат японський аніме «Поньо на скелі», де Кейт в англомовній версій мультфільму дала голос Морській богині, матері Поньо[48].

2010 року глядачі змогли побачити Кейт у новому фільмі Рідлі Скотта «Робін Гуд»[30], який відкривав Каннський кінофестиваль 12 травня 2010 року[49][50].

Потім Кейт Бланшетт знялась у трьох фільмах — комедії Стівена Содерберга «Останній раз, коли я бачив Майкла Грегга» (2011) разом зі своїм чоловіком[51], пригодницькому трилері «Ханна» та драмі «Indian Summer» Джо Райта.

Кейт зіграла роль Ґаладріель[52] у стрічці «Хоббіт: Несподівана подорож» Пітера Джексона.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1997 році, будучи задіяна у п'єсі «Чайка», Бланшетт познайомилася зі сценаристом і редактором монтажу Ендрю Аптоном [en][11]. Майже через рік, 29 грудня 1997 року, незадовго до того, як акторка приступила до зйомок у «Єлизаветі», вони одружилися[53]. Весілля відбулося у Національному парку «Блакитні гори» в австралійському штаті Новий Південний Уельс. Спочатку подружжя жило у прибережному районі Сіднея, потім переїхали до Лондона, а пізніше повернулися до Австралії. У шлюбі з Аптоном в акторки народилося троє синів — Дешіел Джон (народився 3 грудня 2001 року, названий на честь Дешіела Геммета, улюбленого письменника Ендрю), Роман Роберт (народився 23 квітня 2004 року), Ігнатіус Мартін (народився 13 квітня 2008 року)[54][55] та прийомна донька — Едіт Вівіан Патрісія[56].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 ф Гартленд[en] Heartland Елізабет Ештон
1994 ф Джи Пі[en] G. P. Джені Морріс
1995 ф Bordertown[en] Bordertown Бьянка
1996 ф Parklands[en] Parklands Розі
1997 ф Дорога в рай[en] Paradise Road Сьюзен Макарті
1997 ф Оскар і Люсінда Oscar and Lucinda Люсінда
1997 ф Слава богу, він зустрів Ліззі[en] Thank God He Met Lizzie Ліззі
1998 ф Єлизавета Elizabeth Єлизавета I
1999 ф Bangers[en] Bangers Джулі-Енн
1999 ф Талановитий містер Ріплі The Talented Mr. Ripley Мередіт Лог
1999 ф Ідеальний чоловік[en] An Ideal Husband Леді Гертруда Чілтерн
1999 ф Керуючи польотами[en] Pushing Tin Конні Фальцоне
2000 ф Людина, яка плакала The Man Who Cried Лола
2000 ф Дар The Gift Аннабель Вілсон
2001 ф Володар перснів: Хранителі Персня The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring Ґаладріель
2001 ф Бандити Bandits Кейт Вілер
2001 ф Корабельні новини The Shipping News Петал Беар
2001 ф Шарлотта Грей[en] Charlotte Gray Шарлотта Грей
2002 ф Володар перснів: Дві вежі The Lord of the Rings: The Two Towers Ґаладріель
2002 ф Рай Heaven Філіппа
2003 ф Володар перснів: Повернення короля The Lord of the Rings: The Return of the King Ґаладріель
2003 ф Кава та сигарети Coffee and Cigarettes Кейт / Шеллі
2003 ф Полювання на Вероніку Veronica Guerin Вероніка Герін
2003 ф Останній рейд[en] The Missing Меггі Гілкесон
2004 ф Авіатор The Aviator Кетрін Хепберн
2004 ф Водне життя зі Стівом Зіссу The Life Aquatic with Steve Zissou Джейн Вінслетт-Річардсон
2005 ф Маленька рибка[en] Little Fish Трейсі Харт
2005 ф Stories of Lost Souls[en] Stories of Lost Souls Джулі-Енн
2006 ф Вавилон Babel Сьюзен
2006 ф Добрий німець The Good German Ліна Брандт
2006 ф Скандальний щоденник Notes on a Scandal Шеба Харт
2007 ф Єлизавета: Золотий вік/Елізабет: Золота доба Elizabeth: The Golden Age Єлизавета I
2007 ф Круті фараони Hot Fuzz Жаннін
2007 ф Мене там немає I'm Not There Боб Ділан
2008 ф Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull Ірина Спалько
2008 ф Загадкова історія Бенджаміна Баттона The Curious Case of Benjamin Button Дейзі
2010 ф Робін Гуд Robin Hood Леді Меріан
2010 в Останній раз коли я бачила Майкла Грегга The Last Time I Saw Michael Gregg
2011 ф Ганна Hanna Марісса Віглер
2012 ф Хоббіт: Несподівана подорож The Hobbit: An Unexpected Journey Ґаладріель
2013 ф Хоббіт: Пустка Смога The Hobbit: The Desolation of Smaug Ґаладріель
2013 ф Жасмин Blue Jasmine Жанетт «Жасмин» Френсіс
2013 ф The Turning[en] The Turning Гейл Ленг
2014 ф Хоббіт: Битва п'яти воїнств The Hobbit: The Battle of the Five Armies Ґаладріель
2014 мф Як приборкати дракона 2 How To Train Your Dragon 2 Валка (озвучка)
2014 ф Мисливці за скарбами Monuments Men Клер Сімон
2015 ф Лицар кубків Knight of Cups Ненсі
2015 ф Попелюшка Cinderella леді Тремейн
2015 ф Керол Carol Керол Ейрд
2015 ф Правда Truth Мері Мейпс
2015 ф Маніфесто[en] Manifesto різні ролі
2016 док Мандрівка часу Voyage of Time оповідач
2017 ф Пісня за піснею Song to Song Аманда
2017 ф Тор 3: Раґнарок Thor: Ragnarok Хела
2018 ф Книга джунглів: Початок Jungle Book: Origins Каа
2018 ф Вісім подруг Оушена Ocean's Eight Лу
2018 ф Будинок з годинником у стінах The House with a Clock in Its Walls місіс Ціммерман
2019 мф Як приборкати дракона 3 How To Train Your Dragon 3 Валка
2019 ф Де ти поділась, Бернадетт? Where'd You Go, Bernadette Бернадетт Фокс
2020 кф Sweet Tooth оповідачка (голос)
2021 ф Алея жаху Nightmare Alley доктор Ліліт Ріттер
2021 ф Не дивися вгору Don't Look Up Брі Еванті
2022 мф Піноккіо Pinocchio Голуб (озвучка)
2022 ф Бордерлендс Borderlands Ліліт
2022 ф Тáр Tár Лідія Тáр
2023 ф A Manual for Cleaning Women

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1993 с Поліцейський загін порятунку[en] Police Rescue міссіс Хейнс (Епізод: "The Loaded Boy")
1994 с Heartland Елізабет Ештон (12 епізодів)
1994 с G.P. Джені Морріс (Епізод: "Natural Selection")
1995 с Bordertown Б'янка (10 епізодів)
2012 мс Сім'янин Family Guy Пенелопа / Єлизавета II (голос, 2 епізоди)
2014 с Rake Клариса Грін (3 епізоди)
2019 с Documentary Now! Ізабелла Барта (Епізод: "Waiting for the Artist")
2020 с Без громадянства Stateless Пет Мастерс (6 епізодів)
2020 с Місіс Америка Mrs. America Філліс Шлефлі[en] (9 епізодів)
2020 мс Сімпсони The Simpsons Елейн Вульф (Епізод: "The Way of the Dog")

Нагороди й номінації[ред. | ред. код]

Повний список див. на IMDb.com [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.].

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 1999 Найкраща жіноча роль Єлизавета Номінація
2005 Найкраща жіноча роль другого плану Авіатор Нагорода
2007 Скандальний щоденник Номінація
2008 Мене там немає Номінація
Найкраща жіноча роль Єлизавета: Золотий вік Номінація
2014 Жасмин Нагорода
2016 Керол Номінація
БАФТА 1999 Найкраща жіноча роль Єлизавета Нагорода
2000 Найкраща жіноча роль другого плану Талановитий містер Ріплі Номінація
2005 Авіатор Нагорода
2008 Мене там немає Номінація
Найкраща жіноча роль Єлизавета: Золотий вік Номінація
2014 Жасмин Нагорода
2016 Керол Номінація
Золотий глобус 1999 Найкраща жіноча роль — драма Єлизавета Нагорода
2002 Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл Бандити Номінація
2004 Найкраща жіноча роль — драма Полювання на Вероніку Номінація
2005 Найкраща жіноча роль другого плану Авіатор Номінація
2007 Скандальний щоденник Номінація
2008 Мене там немає Нагорода
Найкраща жіноча роль — драма Єлизавета: Золотий вік Номінація
2014 Жасмин Нагорода
2016 Керол Номінація
2020 Найкраща жіноча роль другого плану Де ти поділась, Бернадетт? Номінація
2021 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Місіс Америка Номінація
Еммі 2020 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Місіс Америка Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 1999 Найкраща жіноча роль Єлизавета Номінація
2002 Найкраща жіноча роль другого плану Бандити Номінація
Найкращий акторський склад у фільмі Володар перснів: Братерство персня Номінація
2003 Володар перснів: Дві вежі Номінація
2004 Володар перснів: Повернення короля Нагорода
2005 Найкраща жіноча роль другого плану Авіатор Нагорода
2007 Скандальний щоденник Номінація
Найкращий акторський склад у фільмі Вавилон Номінація
2008 Найкраща жіноча роль другого плану Мене там немає Номінація
Найкраща жіноча роль Єлизавета: Золотий вік Номінація
2009 Найкращий акторський склад у фільмі Загадкова історія Бенджаміна Баттона Номінація
2014 Найкраща жіноча роль Жасмин Нагорода
2016 Керол Номінація
2021 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Місіс Америка Номінація
2022 Найкраща жіноча роль другого плану Алея жаху Номінація
Найкращий акторський склад у фільмі Не дивіться вгору Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль 2007 Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль Мене там немає Нагорода
Премія Асоціації телевізійних критиків 2020 Індивідуальні досягнення в драмі Місіс Америка Номінація
Премія Лондонського гуртка кінокритиків 1999 Найкраща акторка року Єлизавета Нагорода
2014 Жасмин Нагорода
2016 Керол Номінація
Тоні 2017 Найкраща жіноча роль у виставі Безбатченківщина Номінація

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129968471 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. SNAC — 2010.
  6. Internet Broadway Database — 2000.
  7. а б The Walt Disney Company Cinderella Press Kit
  8. Wills, Dominic. Cate Blanchett — Biography (англійською). TalkTalk. с. 1. Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 30 вересня 2010. 
  9. Cate Blanchett: Actress // People : журнал. — 10 мая 1999. — Vol. 51, no. 17. — С. 113.
  10. Cate Blanchett Biography (англійською). Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 7 жовтня 2010. 
  11. а б Cate Blanchett Biography (англійською). Процитовано 30 вересня 2010. [недоступне посилання з квітня 2019]
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  15. nikakisz. (28 липня 2010). Did you know? The Student Union (англійською). Університет Мельбурна. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010. 
  16. а б в Wills, Dominic. Cate Blanchett — Biography (англійською). TalkTalk. с. 2. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 30 вересня 2010. 
  17. Cate Blanchett. biogs.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 23 лютого 2008. 
  18. а б Rebecca Flint Marx. Cate Blanchett Biography (англійською). Moviefone. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010. 
  19. Thompson, Peter. (9 ноября 1997). Thank God He Met Lizzie (англійською). ninemsn. Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 30 вересня 2010. «Thank God He Met Lizzie is the smartest, funniest, most irritating film of the year!» 
  20. Cullen, Max. (25 октября 1998). Cate Blanchett: Star of stage and screen (англійською). ninemsn. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010. 
  21. Oscar and Lucinda (англійською). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  22. Haughton, Elspeth. Oscar and Lucinda (1997) (англійською). Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010. «However, Blanchett is radiant and persuasive as Lucinda» 
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 20 червня 2022. 
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  25. Film Nominations 1999 (англійською). BAFTA. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  26. Cate Blanchett Biography (англійською). People. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  27. Офіційний сайт «The Man Who Cried» (SWF) (англійською). Universal Studios. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 1 жовтня 2010. 
  28. Cate Blanchett Biography (англійською). Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  29. Blanchett?s performance is appealing, her accent — by and large — is flawless (англійською). Архів Film Ireland оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  30. а б в г Cate Blanchett Photos, Gossip, Bio & Reviews — AskMen.com (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  31. Сліпченко, Катерина (5 жовтня 2007). Добрий німець. Львівська газета. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  32. Goodwin, Christopher (14 жовтня 2007). Cate Blanchett as Elizabeth I is no surprise. The Times (London). Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 14 жовтня 2007. 
  33. Cate Blanchett Calls Bob Dylan Role 'Another Crazy Idea' — Cate Blanchett : People.com (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  34. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  35. Anthony Breznican (9 грудня 2007). First look: Whip cracks over new 'Indiana Jones' movie. USA Today. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 10 грудня 2007. 
  36. Scott Huver (2007). Cate Blanchett: The Oscar Nominee On Dylan, Ledger and Indiana Jones. Hollywood.com. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 29 лютого 2008. 
  37. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2008. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  38. Movie Review — The Curious Case of Benjamin Button — It’s the Age of a Child Who Grows From a Man — NYTimes.com (англійською). Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  39. Cinema Critic: The Curious Case of Benjamin Button — Hollywood Tearjerker Extraordinaire (англійською). Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  40. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  41. The Hollywood Reporter (англійською). Архів оригіналу за 15 січня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  42. World Without End: Movie Review: The Curious Case of Benjamin Button (англійською). Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  43. 2009 Saturn Award Nominees (англійською). Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  44. Broadcast Film Critics 2009 Award Nominations Announced MovieMaker Magazine (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  45. The BFCA Critics' Choice Awards :: 2008 (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  46. Spletnik — Кейт Бланшетт получила звезду в Голливуде (російською). Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  47. Blanchett gets star on Walk of Fame. Melbourne: The Age. 6 December 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 21 грудня 2008. 
  48. Review: Ponyo on the Cliff by the Sea (Dub) :: Ani-Gamers (англійською). Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  49. BBC News: Robin Hood launches Cannes Film Festival. bbc.co.uk. 13 травня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 14 травня 2010. 
  50. Cannes Film Festival Opens Wednesday with Robin Hood — Movie News, Cate Blanchett, Russell Crowe : People.com (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  51. Steven Soderbergh and the last time he saw Michael Gregg, Talking Films (англійською). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  52. Spletnik — Календарь «Сплетника»: день рождения Кейт Бланшетт (російською). Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  53. Cate Blanchett and Andrew Upton Marriage Profile (англійською). Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  54. Cate Blanchett’s Real-Life Love Story — Cate Blanchett : People.com (англійською). Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  55. Cate Blanchett Welcomes Another Son — Babies, Cate Blanchett : People.com (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010. 
  56. Cate Blanchett Welcomes Daughter Edith Vivian Patricia — Babies, Cate Blanchett : People.com (англійською). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.