Кейт Борнштейн
Кейт Борнштейн | |
---|---|
![]() | |
Народився | 15 березня 1948[1][2] (77 років) ![]() Нептун-Сіті, Монмаут, Нью-Джерсі, США ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | актор, хореограф, письменник, прозаїк-романіст, драматург, митець, викладач університету, gender theorist ![]() |
Галузь | література[3], драматургія[3], витвір перформансуd[3], акторське мистецтво[3] і гендерні дослідження[3] ![]() |
Alma mater | Браунський університет ![]() |
Знання мов | англійська[4][3][5] ![]() |
Нагороди | |
IMDb | ID 0097140 ![]() |
Сайт | katebornstein.typepad.com ![]() |
|
Кетрін Вандам «Кейт» Борнштейн[6] (нар. 15 березня 1948)[7] — американська трансгендерна авторка, драматургиня, перформерка, акторка і гендерна теоретикиня.
У 1986 році Борнштейн визначилась як гендерно варіативна і заявила: «Я не називаю себе жінкою, і знаю, що я не чоловік». Після операції зі зміним статі[8] використовує займенники вони\їх та вона\її[9]. Також, за власними заявами, має анорексію, ПТСР і діагностований емоційно нестабільний розлад особистості[8], хронічний лімфоцитарний лейкоз і рак легенів (2012)[10].
Народився у Нептун-Сіті, штат Нью-Джерсі, у консервативній єврейській родині російського і голландського походження середнього класу[11]. Вивчав театральне мистецтво з Джоном Емі і Джимом Barnhill в Університеті Брауна (випуск '69). Приєднався до Церкви Саєнтології, ставши високопоставленим лейтенантом в Морській Організації[12][13][14], але згодом розчарувався і формально залишив рух у 1981 році. Антагонізм Борнштейн щодо саєнтології та публічний розрив з церквою мав особисті наслідки; дочка Борнштейн, сама саєнтологиня, більше не має з нею контакту — згідно з політикою саєнтологів щодо розриву стосунків[15].
Борнштейн ніколи не відчував себе комфортно з тогочасною вірою у те, що всі трансжінки є «жінками, що потрапили у пастку чоловічого тіла»[16]. Він не ідентифікувався як чоловік, але єдиною іншою опцією було бути жінкою. Ще однією перешкодою було те, що Борнштейн приваблювали жінки. У 1986 році переносить операція зі зміни статі.
Оселяється в лесбійській громаді в Сан-Франциско і пише художні рецензії у виданні для геїв і лесбійок The Bay Area Reporter[17]. Протягом наступних кількох років ідентифікується як «ні чоловік, ні жінка»[18]. Це повернуло Борнштейн назад до драматургії і створення кількох творів, серед яких були й моноспектаклі як єдиний відомий спосіб передавати парадокси життя.
Борнштейн також викладає у своїх воркшопах і опублікував кілька книг з теорії гендеру, а також роман. «Привіт, жорстокий світ» був написаний, щоб запобігти самогубствам «підлітків, фриків та інших вигнанців». «Робіть все, що потрібно, щоб зробити ваше життя вартим того, щоб жити», пише Борнштейн[19].

Партнеркою Борнштейн є Барбара Карреллас. Вони живуть у Нью-Йорку з трьома кішками, двома собаками і черепахою[17].
У серпні 2012 року у Борнштейн діагностували рак легенів. Лікарі вважали, що після операції нпстала ремісія, але у лютому 2013 року хвороба повернулася. Лаура Фогель, подруга Борштейн, 20 березня розпочала кампанію на GoFundMe, щоб допомогти зібрати кошти на лікування[20].
У 1989 році Борнштейн створено театральну постановку у співпраці з Норін Барнс. Вона має назву «Hidden: A Gender» і заснована на паралелях між власним життям і життям інтерсекс-людини Herculine Barbin[11]. У 2009 році роман Борштейн «Привіт, жорстокий світ: 101 альтернатива самогубству для підлітків, фриків та інших вигнанців» був фіналістом літературної премії Lambda у номінації ЛГБТ-нонфікшн та отримав відзнаку від Stonewall у галузі літератури для дітей і молодих дорослих[21]. Борштейн редагував «Гендерні вигнанці: наступне покоління» у співпраці з С. Беар Бергман[22]. Антологія виграла премію Lambda Literary and Publishing Triangle у 2011 році[23][24]. Автобіографія Борнштейн «Квір та приємна небезпека: спогади» була випущена у травні 2012 року, а в квітні 2013 року опубліковано «Мою нову гендерну робочу книгу: покрокове керівництво для досягнення всесвітнього миру шляхом гендерної анархії та статевого позитиву». Нещодавно Борнштейн взяла участь у театральному турі Англією та у телевізійному реаліті-шоу «Я — Кейт»[25].
- Bornstein, Kate (1994). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us. New York City: Routledge. ISBN 978-0679757016.
- Sullivan, Caitlin; Bornstein, Kate (1996). Nearly Roadkill: An Infobahn Erotic Adventure. New York City: High Risk Books. ISBN 978-1852424183.
- Bornstein, Kate (1998). My Gender Workbook: How to Become a Real Man, a Real Woman, the Real You, or Something Else Entirely. New York City: Routledge. ISBN 978-0415916721.
- Bornstein, Kate (2006). Hello, Cruel World: 101 Alternatives to Suicide for Teens, Freaks, and Other Outlaws. New York: Seven Stories Press. ISBN 9781583227206.
- Bornstein, Kate; Bergman, S. Bear, ред. (2010). Gender Outlaws: The Next Generation. Berkeley, California: Seal Press. ISBN 9781580053082.
- Bornstein, Kate (2012). A Queer and Pleasant Danger: A Memoir. Boston: Beacon Press. ISBN 9780807001653. Портрет-фільм «Kate Bornstein is a Queer & Pleasant Danger» Сема Федера, був випущений у 2014 році.
- Bornstein, Kate (2013). My New Gender Workbook: A Step-by-Step Guide to Achieving World Peace Through Gender Anarchy and Sex Positivity. New York: Routledge. ISBN 978-0415538657.
- Bornstein, Kate (2016). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us (Revised and Updated). New York: Vintage Books, a division of Penguin Random House LLC. ISBN 978-1-101-97461-2
- Kate Bornstein Is a Queer and Pleasant Danger
- The Opposite Sex Is Neither
- Virtually Yours
- Hidden: A Gender
- Strangers in Paradox
- y2kate: gender virus 2000
- Hard Candy
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Bornstein, Kate (5 травня 2012). My Scientology excommunication. Salon.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
- ↑ LC Linked Data Service: Authorities and Vocabularies (Library of Congress). id.loc.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ а б Bornstein, Kate (2012). A Queer and Pleasant Danger: A Memoir. Beacon Press. с. II. ISBN 9780807001660. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Czyzselska, Jane (February 2016). CALL ME Kate. Diva: 54.
- ↑ Bornstein, Kate. Bad News and Wonderful News. Kate Bornstein's Blog. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
- ↑ а б Kate Bornstein's Gender and Genre Bending (PDF). LGBT Jewish Heroes. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2012.
- ↑ "A Queer and Pleasant Danger": Kate Bornstein, Trans Scientology Survivor. Mother Jones. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ No Longer At Sea: Kate Bornstein Talks Scientology. Religion Dispatches. 27 червня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ A Queer and Pleasant Danger by Kate Bornstein – Powell's Books. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ Moore, David. Kate Bornstein to perform at UNC-Charlotte. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 12 червня 2009.
- ↑ Bornstein, Kate (1994). Gender Outlaw: On Men, Women, and the Rest of Us. Routledge. с. 66. ISBN 978-0415908979.
- ↑ а б Piechota, Jim (9 серпня 2012). Surviving Scientology. Bay Area Reporter. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
- ↑ Lavelle, Ciara (2 вересня 2016). Eileen Myles, the Property Brothers, and Others Coming to Miami Book Fair 2016. Miami New Times. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- ↑ Kate Bornstein (6 жовтня 2010). Don't Be Mean? Really?. Kate Bornstein Is A Queer and Pleasant Danger—this is her blog. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ Morgan, Glennisha (22 березня 2013). Kate Bornstein, Transgender Activist And Theorist, Receives Support For Cancer Fundraiser. Huffington Post. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Kate Bornstein. Seven Stories Press. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Interview with S. Bear Bergman. Genderfork. 29 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 13 листопада 2009.
- ↑ Triangle Awards: Kate Bornstein. Out-FM. 6 травня 2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 19 липня 2013.
- ↑ Glam Meets Identity Politics at Lammys: Literary awards fête Edward Albee, Val McDermid; feature Stefanie Powers. Gay City News. 10 червня 2011. Процитовано 23 лютого 2012.[недоступне посилання]
- ↑ M. B. (October 2016). Kate Bornstein. Out. 25: 57. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 20 червня 2022 — через LGBT Life with Full Text.
- Ford, Dave (October 2013). Gender Outlaw Moves Into New Territory: Tangling with Self-Destruction. Gendercentre.org.au. The Gender Centre Inc. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013.
- van Deven, Mandy (2011). An Interview with Kate Bornstein and S. Bear Bergman. Herizons. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- Офіційний сайт
- Лекція Кейт Борнштейн від 01/03/2007 [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Народились 15 березня
- Народились 1948
- Уродженці Нептун-Сіті
- Випускники Браунівського університету
- Лауреати премії «Лямбда»
- Активісти ЛГБТ-руху у США
- Російські євреї США
- Американські письменники єврейського походження
- ЛГБТ-люди США XX століття
- ЛГБТ-люди США XXI століття
- Євреї-трансґендери
- Драматурги-трансґендери
- Трансґендерні письменники-романісти
- Трансґендерні мемуаристи
- Трансгендерні небінарні люди
- Трансґендерні митці США
- Трансґендерні жінки США
- Небінарні митці США
- Трансґендерні письменники США
- Небінарні письменники США
- ЛГБТ-драматурги США
- ЛГБТ-письменники-романісти США
- Небінарні драматурги
- Небінарні письменники-романісти
- Небінарні мемуаристи