Нісікорі Кей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кей Нісікорі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
錦織 圭
Kei Nishikori.jpg
Громадянство Японія
Місце проживання Брейдентон, Флорида, США
Дата народження 29 грудня 1989(1989-12-29) (28 років)
Місце народження Мацуе, Японія
Зріст 178 см
Вага 68 кг
Початок кар'єри 2007
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD 8,652,361 [1]

Одиночний розряд

Матчів в/п 210-110
Титулів 8
Найвища позиція 4 (2 березня 2015)
Поточна позиція 4 (6 квітня 2015)
Турніри Великого шолома
Австралія ЧФ (2012, 2015)
Ролан Гаррос 4К (2013)
Вімблдон 4К (2014)
США Ф (2014)
Інші турніри
Підсумковий турнір ПФ (2014)
Олімпіада 3 (2016)

Парний розряд

Матчів в/п 9-14
Титулів 0
Найвища позиція 167 (19 березня 2012)
Турніри Великого шолома
Австралія -
Ролан Гаррос 2К (2011)
Вімблдон 2К (2011)
США -
Картка була оновлена востаннє: 6 квітня 2015

Нішікорі Кей (яп. 錦織 圭, にしこり けい, 29 грудня 1989 року в Мацуе, Японія) - японський тенісист, колишня 4 ракетка світу, фіналіст Відкритого чемпіонату США 2014, бронзовий призер Олімпіади 2016. Почав займатися тенісом у віці п'яти років, а вперше пробився в основну сітку турніру рівня ATP у 17 років.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Нішікорі живе у Флориді і тренується у Тенісній Академії Ніка Болетьєрі. Його батьки - Кіоші та Ері, також він має сестру Рейну. Його хобі - футбол, гольф, читання та слухання музики. У відеогрі Grand Slam tennis його визначальною рисою визначено витривалість. У грудні 2010 року було оголошено, що з сезону 2011 його тренуватиме Бред Гілберт[2], який уже тренував Енді Маррея та двох перших ракеток світу Андре Агассі та Енді Роддіка.

Тенісна кар'єра[ред. | ред. код]

Юніорська кар'єра[ред. | ред. код]

Нішікорі виграв титул на Riad 21 Tournament у Рабаті, Мороко у 2004 році і був у чвертьфіналі юніорського Ролан Гаррос 2006. Там же він виграв титул у парі з Еміліано Масса. У 2007 році він виграв Luxilon Cup, що проводився на Мастерсі в Маямі.

2006[ред. | ред. код]

У 2006 році Нішікорі виграв Ф'ючерс в Мексиці та отримав вайлдкард на Challenger у Кіото.

2007[ред. | ред. код]

Нішікорі вийшов у фінали двох турнірів, що проводились під егідою Асоціації тенісу США, але програв обидва - Дональду Янгу та Алексу Богомолову. На Мастерсі у Маямі Нішікорі грав пару з триразовим переможцем Ролан Гаррос Густаво Куертеном, проте вони вилетіли у першому колі. На Вімблдоні він був спаринг-партнером Роджера Федерера

Після свого дебюту в основній сітці турнірів ATP у Лос-Анжелесі він кваліфікувався на Indianapolis Tennis Championships у липні 2007. Він переміг Алехандро Фалья у першому раунді 6-4, 6-3, здобувши свою першу перемогу на цьому рівні. Потім він переміг Міхаеля Беррера і досягнув першого в кар'єрі чвертьфіналу турніра ATP. Він програв Дмитру Турсунову, але став наймолодшим чвертьфіналістом Indianapolis Tennis Championships з часів Бориса Беккера у 1985.

На своєму третьому в кар'єрі турнірі ATP у Вашингтоні Нішікорі переміг Теймураза Габашвілі у першому раунді, але поступився Жульєну Беннето у другому. Він програв у першому раунді China Open та Japan Open Tennis Championships Івану Любичичу та Заку Флейшману відповідно.

2008[ред. | ред. код]

Нішікорі почав рік з півфіналу Челенжера в Маямі. Потім він, будучи №244 рейтингу, пройшов два кола кваліфікації до турніру в Делрей-Біч, у яких здолав Ніколаса Тодеро та Алекса Богомолова. У першому колі він переміг Флоріана Маєра (той знявся у другому сеті). У другому колі Нішікорі переміг Амера Деліча, ще одного кваліфаєра. У чвертьфіналі він переміг Боббі Рейнолдса, а у півфіналі - Сема Кверрі. У фіналі Нішікорі здолав першого сіяного Джеймса Блейка у трьох сетах (3-6, 6-1, 6-4) і став першим за 16 років[3] японським гравцем, який переміг на турнірі серії ATP.

Він програв у першому колі Miami Masters іспанцю Альберту Монтаньєсу. Він знову зустрівся із Джеймсом Блейком на River Oaks International tournament у Х'юстоні у першому колі, але програв 4–6, 4–6. Нішікорі дійшов до третього кола Queen's Club Championships, де в боротьбі програв Рафаелю Надалю 4–6, 6–3, 3–6..

Він вперше виступив на турнірі Великого шолома на Вімблдоні, проте був вимушений знятися у матчі першого кола проти француза Марка Жикеля за рахунку 1-1 за сетами. У серпні він взяв участь в Олімпійському турнірі[4] в Пекіні, але програв у першому колі німцю Райнеру Шуттлеру.

У своєму дебютному матчі на US Open Нішікорі переміг 29-го сіяного Хуана Монако 6–2, 6–2, 5–7, 6–2. У другому колі він переміг хорвата Роко Карашуніча. 30 серпня 2008 року він став першим за 71 рік японцем, який вийшов у 4-е коло US Open, перемігши 4-го сіяного Давида Феррера 6–4, 6–4, 3–6, 2–6, 7–5, що стало найбільшою сенсацією турніру. У наступному матчі він поступився 17-му сіяному Хуану-Мартіну дель Потро у трьох сетах.

На Japan Open Tennis Championships він дійшов до 1/8 фіналу, де програв французу Рішару Гаске 1–6, 2–6.

Нішікорі отримав wildcard на Stockholm Open, де досяг другого півфіналу у цьому сезоні, незважаючи на ушкодження коліна. Маріо Анчич знявся у чвертьфіналі, а у півфіналі Нішікорі був розбитий Робіном Содерлінгом 1–6, 0–6.

2009[ред. | ред. код]

Нішікорі невтішно почав сезон, програвши у першому колі Australian Open Юргену Мельцеру. 25 березня його було названо найкращим новачком 2008 року. Він став першим азіатом, хто отримав цю нагороду[5]. Він знявся з Ролан Гаррос, Вімблдон і US Open через травму правого ліктя.

2010[ред. | ред. код]

Кеї повернувся в Тур після травми ліктя у попередньому сезоні. Він отримав wildcard у Делрей-Біч, але програв у першому колі Бенджаміну Беккеру. Після цього він взяв участь у трьох турнірах рівня Challenger, здобувши один трофей та досягнувши двох чвертьфіналів.

У своєму першому матчі на Ролан Гаррос проти колумбійця Сантьяго Хіральдо Нішікорі врятувався з дефіциту у два сети 2–6, 4–6, 7–6, 6–2, 6–4, але у другому програв Новаку Джоковичу 1–6, 4–6, 4–6. Потім він програв Рішару Гаске у першому колі AEGON Championships. На Вімблдоні він програв Рафаелю Надалю у першому колі 2–6, 4–6, 4–6,

На US Open перша ракетка Японії Нішікорі здолав у другому раунді опір 11-го сіяного хорвата Маріна Чиліча 5–7, 7–6, 3–6, 7–6, 6–1, і досягнув свого найкращого результату на турнірах Великого шолома у сезоні.

2011[ред. | ред. код]

Нішікорі почав сезон у Ченнаї, де вже в першому раунді переміг дворазового діючого чемпіона турніру Маріна Чиліча. Він програв у чвертьфінлі Янко Типсаревичу. На Australian Open Нішікорі досягнув третього раунду, перемігши Фабіо Фоньїні у першому колі і Флоріана Маєра у другому. У третьому колі він поступився 9-му сіяному Фернандо Вердаско. Після цього турніру він піднявся на 70 місце в рейтингу.

На перших двох Мастерсах сезону Нішікорі виступив невдало, програвши у першому колі в Індіан-Веллсі та в другому колі у Маямі. Після цього він вдруге в кар'єрі вийшов у фінал турніру ATP - цього разу на U.S. Men's Clay Court Championships. Там він зазнав поразки від власника wildcard Раяна Світінга. На Ролан Гаррос Нішікорі програв у другому колі українцю Сергію Стаховському, а на Вімблдоні - у першому колі Ллейтону Х'юїтту. На US Open він знявся у першому ж матчі проти Флавіо Чіполла.

На Мастерсі в Шанхаї Нішікорі досягнув свого першого півфіналу такого рівня. У другому раунді він переміг Робіна Хаасе, програвши перший сет із рахунком 0-6. У третьому раунді Нішікорі створив найбільшу сенсацію турніру, перемігши 4-го сіяного Жо-Вілфріда Тсонга. У чвертьфіналі він здолав 12-го сіяного українця Олександра Долгополова, і нарешті поступився 2-му сіяному Енді Маррею у півфіналі.

Після цього він досягнув найвищого в кар'єрі місця в рейтингу - 30. На турнірі в Базелі Нішікорі здолав першу ракетку світу Новака Джоковича з рахунком 2–6, 7–6, 6–0, відігравшись з рахунку 4–5, 0–30 у другому сеті. Ця перемога стала тільки четвертою поразкою Джоковича у сезоні, другою поразкою у повному матчі. У фіналі Нішікорі поступився Роджеру Федереру. Після успішного осіннього відрізку йому був наданий спеціальний доступ на Paris Masters. Крім того, Нішікорі став 24-ю ракеткою світу.

2012[ред. | ред. код]

Нішікорі почав сезон з турніру Brisbane International, де програв у другому колі Маркосу Багдатісу. На Australian Open, Нішікорі дійшов до чвертьфіналу, здолавши Жо-Вілфріда Тсонга, але потім програв Енді Маррею. Нішікорі став першим японцем у чвертьфіналі Australian Open за 80 років[6].

На Олімпіаді Нішікорі програв у чвертьфіналі аргентинцю Хуану-Мартіну дель Потро[7], який потім виборов бронзову медаль.

На Мастерсі у Цинциннаті Нішікорі програв у третьому колі Станісласу Ваврінці 6-3, 6-3.

У жовтні він здобув свій другий титул на рівні Туру, перемігши у фіналі турніру в Токіо Мілоша Раонича з рахунком 7-6 (5), 3-6, 6-0.

Фінали турнірів ATP[ред. | ред. код]

Легенда
Турніри Великого шолома (0–0)
Фінал Світового Туру ATP (0–0)
Світовий Тур ATP Мастерс 1000 (0–0)
Світовий Тур ATP 500 (0–1)
Світовий Тур ATP 250 (1–1)
Статус Дата Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
Переможець 1. 11 лютого 2008 США Делрей-Біч, США Хард США Джеймс Блейк 3–6, 6–1, 6–4
Фіналіст 1. 10 квітня 2011 США Х'юстон, США Ґрунт США Раян Світінг 4–6, 6–7(3–7)
Фіналіст 2. 6 листопада 2011 Швейцарія Базель, Швейцарія Хард (i) Швейцарія Роджер Федерер 1–6, 3–6
Переможець 2. 7 жовтня 2012 Японія Токіо, Японія Хард Канада Мілош Раонич 7-67-5, 3-6, 6-0

Статистика виступів на турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

Турнір 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 В–П %
Перемог
Турніри Великого шолома
Австралія Australian Open A A A ЧФ 9-4 69.23
Франція Ролан Гаррос A Q2 A A TBA 2–2 50.00
Велика Британія Вімблдон A A TBA 2–4 33.33
США US Open 2РК A TBA 7-4 63.64
Перемоги -
Поразки
0–0 3–2 0–1 3–3 3–4 8-3 3-1 20-14 58.82

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Профіль на сайті ATP туру(англ.)