Кекавмен
| Громадянство |
Східна Римська імперія  |
|---|---|
| Дата народження |
1020-ті[1] |
| Дата смерті |
1070-ті[1] |
| Мова творчості |
середньогрецька мова |
| Рід діяльності |
письменник, військовослужбовець |
| Відомий (активний) на дату |
11 століття[2] |
Кекавме́н (грец. Κεκαυμένος; Близько 1020 — після 1081) — візантійський письменник, відомий як автор «Стратегікона», підручника з військового мистецтва.
Походив з вірменської родини, що переселилась у Фессалію у Візантії. Напевне син військовика Катакалона Кекавмена. Його дід по батьку, Кекавмен, був вірменином, дід по матері, Димитрій Полемарх, родом з Болгарії. Його тестем був Нікуліца Делфін, архонт Ларіси.
Кекавмен також автор «Порад і розповідей» — важливого джерела з історії XI ст. Твори Кекавмена — новий жанр візантійської світської літератури, який об'єднує історію з життєвими порадами. "Дейл Карнегі середньовіччя", творець теорії спілкування, тісно пов'язаної з життям, розробив власну концепцію безконфліктного й успішного спілкування. Розробив підходи по самовдосконаленню, навичкам ефективного спілкування, виступу та інші.
- Кекавмен. Советы и рассказы. СПб.: Алетейя, 2003
- «Byzantine Siege Warfare in Theory and Practice» by Eric McGeer from The Medieval City under Siege
- Logos Nouthetetikos, or Oration of Admonition to an Emperor [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] by William North
- Устян А. Р. Политическая концепция неовизантизма. — Москва.: Институт Социальных наук, 2003. — С. 42 (монография) http://rusfolder.com/38522148 [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Kazhdan A. Оксфордський словник Візантії / A. Kazhdan — NYC, University of Oxford: OUP, 1991. — P. 1119. — 2338 p. — ISBN 978-0-19-504652-6
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.