Кекавмен
| Кекавмен | |
|---|---|
| Народився | 1020-ті[1]  |
| Помер | 1070-ті[1] |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Діяльність | письменник, військовослужбовець |
| Знання мов | середньогрецька |
| Magnum opus | Strategikon of Kekaumenosd |
| Родичі | Demetrio el Polemarcad |
Кекавме́н (грец. Κεκαυμένος; Близько 1020 — після 1081) — візантійський письменник, відомий як автор «Стратегікона», підручника з військового мистецтва.
Походив з вірменської родини, що переселилась у Фессалію у Візантії. Напевне син військовика Катакалона Кекавмена. Його дід по батьку, Кекавмен, був вірменином, дід по матері, Димитрій Полемарх, родом з Болгарії. Його тестем був Нікуліца Делфін, архонт Ларіси.
Кекавмен також автор «Порад і розповідей» — важливого джерела з історії XI ст. Твори Кекавмена — новий жанр візантійської світської літератури, який об'єднує історію з життєвими порадами. "Дейл Карнегі середньовіччя", творець теорії спілкування, тісно пов'язаної з життям, розробив власну концепцію безконфліктного й успішного спілкування. Розробив підходи по самовдосконаленню, навичкам ефективного спілкування, виступу та інші.
- Кекавмен. Советы и рассказы. СПб.: Алетейя, 2003
- «Byzantine Siege Warfare in Theory and Practice» by Eric McGeer from The Medieval City under Siege
- Logos Nouthetetikos, or Oration of Admonition to an Emperor [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] by William North
- Устян А. Р. Политическая концепция неовизантизма. — Москва.: Институт Социальных наук, 2003. — С. 42 (монография) http://rusfolder.com/38522148 [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Kazhdan A. Оксфордський словник Візантії / A. Kazhdan — NYC, University of Oxford: OUP, 1991. — P. 1119. — 2338 p. — ISBN 978-0-19-504652-6