Келлер Федір Артурович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Келлер Федір Артурович
нім. Theodor (Alexander) Graf Keller[1]
Feodor Keller 1.jpg
Народився 12 (24) жовтня 1857
Курськ, Російська імперія
Помер 8 грудня 1918(1918-12-08) (61 рік)
Київ, Українська Держава
Поховання Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність чернець, патріарх
Alma mater Миколаївське кавалерійське училищеd
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання Генерал від кавалерії
Рід Kellerd
Нагороди
орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня RUS Imperial Order of Saint Vladimir ribbon.svg орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня Cross of St. George 3rd class Cross of St. George 4th class
Георгіївська зброя
Cross "Danube Crossing" Order of Philip the Magnanimous

Келлер Федір Артурович (12 жовтня, 1857, Курськ — 8 грудня 1918) — російський військовий діяч, генерал.

Виходець із дворянського роду. Військову освіту здобув у Миколаївській академії генерального штабу. Учасник Російсько-турецької війни. У Першу світову війну командував 3-м кінним корпусом на Південно-західному фронті. В українському війську з листопада 1917 р. За Гетьманату очолював інженерно-технічний загін, формував нові військові частини. 19 (6) листопада 1918 у наказі по армії Української Держави, підписаному Гетьманом Скоропадським, загальне командування всіма збройними силами України передавалось генералу графу Келлеру на правах Головнокомандувача арміями фронту, а територія України оголошувалась театром військових дій; вся цивільна адміністрація також підпорядковувалась генералу Келлеру. Призначений командувачем Збройних сил Української Держави, після чого одразу ж здійснив ряд антиукраїнських акцій — скасував чинні організаційні статути в армії і запровадив старі — царські, наказав заарештувати ряд відомих діячів, намагався встановити зв'язок з армією генерала А. Денікіна та готував замах на П. Скоропадського. 27 листопада 1918 року усунений з посади, у грудні — заарештований українськими республіканськими військами і страчений.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • http://daten.digitale-sammlungen.de/~db/bsb00000601/images/index.html?seite=148