Келлі Райкарт
| Келлі Райкарт | |
|---|---|
| Kelly Reichardt | |
На Берлінському МКФ, 2020 р. | |
| Народилася | 3 березня 1964 (61 рік) Маямі |
| Країна | |
| Діяльність | режисерка, сценаристка |
| Галузь | кінорежисураd[2] і кіносценаристикаd[2] |
| Alma mater | Школа Музею образотворчих мистецтв при Університеті Тафтса |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | Бард-коледж |
| Членство | Гільдія сценаристів Америки, східd |
| Роки активності | 1994 — тепер. час |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0716980 |
Келлі Райкарт (англ. Kelly Reichardt; 3 березня 1964, Маямі) — американська кінорежисерка та сценаристка[3], відома своїм мінімалістичним стилем[4][5]. Її фільми отримуюють високі оцінки від кінокритиків[6] та є учасниками конкурсних програм найпрестижніших кінофестивалів.
Келлі народилася у 1964 році у Маямі, штат Флорида[7]. У молодості у неї з'явилася пристрасть до фотографії. Її батьки, співробітники правоохоронних органів, розлучилися, коли вона була юною. Здобула ступінь магістра в Школі Музею образотворчих мистецтв[en] у Бостоні. Окрім режисерської роботи, вона також викладає в коледжах вільних мистецтв[8].
Її дебютний фільм «Болотиста ріка»[en]" вийшов у 1994 році. Він отримав три номінації на 11-й кінопремії «Незалежний дух»[9] , та номінацію на Гран-прі журі «Санденсу». Видання «Бостон глоуб», «Film Comment» та «The Village Voice» назвали його одним із найкращих фільмів 1995 року. Після цього Райкарт зіткнулася з проблемами зі створенням наступного повнометражного фільму. Сама режисерка пов'язує це зі своєю статтю: «Це, безумовно, є фактором отримання грошей. Тоді було неможливо щось зробити, тому я сказала „Пішло воно!“ і замість цього робила короткометражки на Super 8.»[10]
У 2006 році вона закінчила фільм «Old Joy», оснований на оповіданні Джонатана Реймонда[en] з циклу «Livability». Деніел Лондон і Вілл Олдхем виконують ролі двох друзів, які зустрічаються, щоб провести вихідні подорожуючи Каскадними горами та до термальних вод, неподалік Портленда, штат Орегон. Фільм отримав нагороди Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса, Роттердамського міжнародного кінофестивалю та Сарасотського кінофестивалю.
Для наступного фільму («Венді та Люсі») вони з Джоном Реймондом адаптували ще одне оповідання з «Livability». Фільм досліджує теми самотності та безнадії через історію жінки (Мішель Вільямс), яка шукає свого загубленого собаку. Фільм вийшов у прокат у грудні 2008 року та був номінований на найкращий фільм та найкращу жіночу роль премії Незалежний дух. Потім Райкарт зняла вестерн «Meek's Cutoff», знову з Мішель Вільямс у головній ролі. Фільм номінувався на «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю в 2010 році[11].
У 2013 році у конкурсній програмі 70-го Венеційського кінофестивалю відбулася прем'єра її фільму «Нічні рухи». Фільм Райкарт «Certain Women», заснований на збірці оповідань Мейлі Мелой 2009 року, був знятий у березні–квітні 2015 року в Монтані. Мішель Вільямс, Лора Дерн та Крістен Стюарт виконали головні ролі[12]. Прем'єра фільму відбулася 24 січня 2016 року на кінофестивалі «Санденс». За цю картину Райкарт отримала головні нагороди Лондонського кінофестивалю BFI 2016 року[13].
У 2019 році зрежисувала історичну драму «Перша корова». У 2024 році на Івано-Франківському міжнародному фестивалі короткого метру 4:3 відбулася ретроспектива фільмів Келлі Райкарт, яка отримала назву «Американська мрія». В рамках цієї події було показано 4 фільми — «Болотисту річку» (1994), «Оду» (1999), «Обхід Міка» (2010) та «Першу корову» (2019).[14]
У 2025 році зрежисувала, написала та змонтувала фільм-пограбування «Натхненник».
| Рік | Оригінальна назва | Українська назва | Режисерка | Сценаристка | Монтажерка | Операторка | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1994 | River of Grass | Так | Так | ||||
| 1999 | Ode | Так | Так | Так | короткометражний | ||
| 2001 | Then a Year | Так | короткометражний | ||||
| 2004 | Travis | Так | короткометражний | ||||
| 2006 | Old Joy | Так | Так | Так | |||
| 2008 | Wendy and Lucy | Венді і Люсі | Так | Так | Так | ||
| 2010 | Meek's Cutoff | Так | Так | ||||
| 2013 | Night Moves | Так | Так | Так | |||
| 2016 | Certain Women | Декілька жінок | Так | Так | Так | ||
| 2019 | First Cow | Перша корова | Так | Так | Так | ||
| 2022 | Showing Up | Поява | Так | Так | Так | ||
| 2025 | The Mastermind | Натхненник | Так | Так | Так |
| Рік | Премія | Категорія | Фільм | Результат | Пр. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1994 | Кінофестиваль «Санденс» | Гран-прі журі: Драма | River of Grass | Номінація | |
| 1995 | Незалежний дух | Найкращий дебютний фільм | River of Grass | Номінація | |
| 1995 | Незалежний дух | Найкращий дебютний сценарій | River of Grass | Номінація | |
| 1995 | Незалежний дух | Someone to Watch Award | River of Grass | Номінація | |
| 2006 | Премія Лос-Анджелеської асоціації кінокритиків | Незалежний/експериментальний фільм і відео | Old Joy | Перемога | |
| 2006 | Роттердамський міжнародний кінофестиваль | Tiger Award | Old Joy | Перемога | |
| 2006 | Сарасотський кінофестиваль | Приз журі | Old Joy | Перемога | |
| 2008 | Каннський кінофестиваль | Особливий погляд | «Венді і Люсі» | Номінація | |
| 2008 | Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | Gold Hugo | «Венді і люсі» | Номінація | |
| 2010 | Венеційський кінофестиваль | SIGNIS Award | Meek's Cutoff | Перемога | |
| Золотий лев | Meek's Cutoff | Номінація | |||
| 2010 | Ґотем | Незалежний фільм | Meek's Cutoff | Номінація | |
| 2013 | Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Night Moves | Номінація | |
| 2016 | Незалежний дух | Найкращий режисер | «Декілька жінок» | Номінація | |
| 2016 | Ґотем | Глядацька премія | «Декілька жінок» | Номінація | |
| 2016 | Ґотем | Найкращий фільм | «Декілька жінок» | Номінація | |
| 2016 | Лондонський кінофестиваль | Найкращий фільм | «Декілька жінок» | Перемога | |
| 2020 | Незалежний дух | Bonnie Award | Перемога | ||
| 2020 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Золотий ведмідь | «Перша корова» | Номінація |
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Hudson, D.W. (22 вересня 2008). NYFF: Wendy and Lucy. GreenCine Daily. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ Kohn, Eric (13 жовтня 2016). Kelly Reichardt Is One of the Best Filmmakers in America, and We Don't Appreciate Her Enough — NYFF. Indiewire. Архів оригіналу за 25 грудня 2016.
- ↑ Brown, Sophie (14 березня 2017). Where to begin with Kelly Reichardt. British Film Institute. Архів оригіналу за 6 квітня 2019.
- ↑ Kelly Reichardt. www.rottentomatoes.com (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ «United States Public Records, 1970—2009 [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.],» (May 16, 2014), Kelly A. Reichardt, Residence, North Miami, Florida, United States. Retrieved May 9, 2019.
(необхідна підписка)
- ↑ Kelly Reichardt. IMDb. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ River of Grass. Variety. [недоступне посилання з 01.08.2010]
- ↑ Kelly Reichardt • Great Director profile • Senses of Cinema. sensesofcinema.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Bradshaw, Peter (6 вересня 2010). Meek's Cutoff and Post Mortem shine at Venice film festival. The Guardian. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ McNary, Dave (27 лютого 2015). Kristen Stewart Joins Kelly Reichardt's Montana Drama. Variety. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ 60th BFI London Film Festival announces 2016 awards winners (Пресреліз). BFI. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 18 жовтня 2016.
- ↑ Карпюк, Єлизавета (20 вересня 2024). В Івано-Франківську покажуть ретроспективу українського німого кіно та фільми Келлі Райкарт. DTF MAGAZINE | DON'T TAKE FAKE. Процитовано 26 грудня 2024.
