Кельменці

смт Кельменці
Герб Кельменців Хоругва Кельменців
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район/міськрада	Кельменецький район
Рада	Кельменецька селищна рада
Код КОАТУУ:	7322055100
Основні дані
Засноване	1559 році
Статус	з 1960 року
Площа	6,42 км²
Населення	▼ 7304 (01.01.2017)
Поштовий індекс	60100—60106
Телефонний код	+380 3732
Географічні координати	48°27′48″ пн. ш. 26°49′45″ сх. д.
Висота над рівнем моря	193 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Ларга
До станції:	3 км
До обл. центру:
- залізницею:	104 км
- автошляхами:	88,2 км
Селищна влада
Адреса	60100, Чернівецька обл., Кельменецький р-н, смт. Кельменці, пл. Центральна, 4
Голова селищної ради	Буняк Сергій Леонідович
Карта
Кельменці
Кельменці
Кельменці у Вікісховищі

Кельменці́ — селище міського типу, районний центр Чернівецької області, Україна. Розміщене на автотрасі Чернівці—Сокиряни, 4 км північніше залізничної станції Ларга. Відстань до облцентру становить понад 88 км і проходить автошляхом Р63, який переходить у Н03. У селищі діє пункт контролю через державний кордон з Молдовою Кельменці—Ларга.

Географія

Через селище тече річка Сурша, права притока Дністра.

Історія

У центрі селища, в урочищі Магала, знайдено поселення ранніх слов'ян так званої черняхівської культури (II—V століття н.е.). У письмових джерелах під сучасною назвою згадується 1559 року — заснування Кельменців лихварем Кельманом.

Вперше село згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. Назва його кілька разів змінювалась. В 1642 році воно іменувалося Келмешти, а в 1817 році Келмещий. За народною легендою першим на території сучасних Кельменців поселився корчмар на ім'я Кельман. Згодом рядом з корчмою з'явилося кілька будинків. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, що служили в нього, кельменцями. Збереглися відомості про те, що з середини XVIII століття населення Кельменців належало до категорії царан. Земля, на якій вони поселилися, належала феодалу. Основним заняттям було землеробство і скотарство. За користування землею кельменчани працювали у маєтку феодала та виконували різні повинності. За Положенням 1749 року царани мали одробити 24 дні на рік, дати феодалу десятину від врожаю, від приплоду тварин, від бджіл тощо. Крім того, селян змушували сплачувати великі податки на користь держави: подушне, від майна тощо. З 1766 року за Правилами Г. Гіки кількість урочних днів зменшувалась до 12. Але обсяг роботи на день визначався такий, що його можна було виконати тільки за 3—4 робочі дні. Отже, фактично панщина збільшувалась у 2—3 рази. Згідно ж «Пунктів», виданих молдавським диваном у 1810 році, кожне тяглове господарство царан повинно було обробити півфальчі панського поля, скосити фальчу сінокосу, давати панові десяті свого врожаю, привезти віз дров, постачати по 2 курки, 100 дійних овець, по мітку пряжі, платити щорічно по 10 левів, за т. зв. Панські дні тощо. Насправді ж поміщик не дотримувався згаданих пунктів, а постійно збільшував повинності, жорстоко поводився з населенням. До того ж царани мали сплачувати і державні податки.

Джерела та література

• І. В. Савченко. Кельменці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 170. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• застаріла

• Українська геральдика
• А.Ґречило, «Герби та прапори міст і сіл України», т. 1
• Буковина

Посилання

• Кельменці інфо