Кельці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кельце (Кельці)
Kielce

Герб Прапор
Герб Прапор
Колаж Кельце: (з ліва на право, зверху — вниз: Вул. Сенкевича. Палац Єпископату. Собор, Площа Художників. Пам'ятник жертвам 11 вересня. Нічний вигляд заповідника природи Kadzielnia
Колаж Кельце: (з ліва на право, зверху — вниз: Вул. Сенкевича. Палац Єпископату. Собор, Площа Художників. Пам'ятник жертвам 11 вересня. Нічний вигляд заповідника природи Kadzielnia
Розташування міста Кельце (Кельці)
Основні дані
50°53′ пн. ш. 20°37′ сх. д. / 50.883° пн. ш. 20.617° сх. д. / 50.883; 20.617Координати: 50°53′ пн. ш. 20°37′ сх. д. / 50.883° пн. ш. 20.617° сх. д. / 50.883; 20.617
Країна Польща Польща
Регіон Свентокшиське воєводство
Столиця для Свентокшиське воєводство і Келецький повіт

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Сіткувка-Новіни, Ґміна Моравиця, Ґміна Далешице, Ґміна Ґурно, Ґміна Маслув, Ґміна Медзяна Ґура, Ґміна Пекошув ?
Магдебурзьке право 1364
Площа 109,65 км²
Населення 202196 (2011)[1]
· густота 1878 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 332 000
Висота НРМ від 260 до 408  м
Найвища точка Q9356452?
Міста-побратими Угорщина Угорщина - Будапешт
Україна Україна - Кам'янське
Німеччина Німеччина - Гота
Данія Данія - Гернінг
Словаччина Словаччина - Нітра
Франція Франція - Оранж
Україна Україна - Вінниця
Телефонний код (48) 41
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів TK
GeoNames 769250
OSM r1627497  ·R
Поштові індекси 25-001 до 25-900
Міська влада
Мер міста Bogdan Wentad
Вебсторінка um.kielce.pl
Мапа


CMNS: Кельце (Кельці) у Вікісховищі

Ке́льце, або Ке́льці (пол. Kielce) — місто в Польщі, адміністративний центр Свентокшиського воєводства. 206 тис. мешканців (2008).

Залізничний вузол. Промисловий центр з розвинутим машинобудуванням (випуск хімічного обладнання, арматури для ТЕС, підшипників, автозапчастин та ін.). Вища інженерна та вища сільськогосподарська (філіал Люблінської) школи, педагогічний інститут, заснований у XII ст.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.8 °С (27 °F).[3]

Клімат Кельця
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 17 22 26 28 30 32 38 30 23 16 17 38
Середній максимум, °C 0 1 6 11 17 20 21 22 17 11 5 1 11
Середня температура, °C −2 −2 2 7 12 15 16 16 12 7 2 0 7
Середній мінімум, °C −5 −5 −1 2 7 10 11 11 7 3 0 −3 3
Абсолютний мінімум, °C −33 −28 −22 −8 −3 −1 3 1 −3 −7 −17 −22 −33
Днів з опадами 20 17 16 15 15 15 15 13 14 14 19 22 195
Днів з дощем 10 7 11 14 15 14 15 13 14 14 14 13 154
Днів зі снігом 14 13 8 3 0 0 0 0 0 1 7 13 59
Джерело: Weatherbase

Освіта[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 95509 16285 67338 11886
Жінки 106687 15610 64170 26907
Разом 202196 31895 131508 38793

Населення за роками:

Українці в Кельцях[ред. | ред. код]

У Кельцях в 1956 р. настоятелем православної парафії був о. Василь Ляшенко (10.11.1890–11.07.1956), сотник Армії УНР, архітектор, вчитель, православний священик[5]. На православній ділянці Старого цвинтаря в Кельцях (Prawosławna część Cmentarza Starego): знаходяться могили Григорія Чижевського (1886–1936), командира Артилерійської бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни геодезиста; могила Харитона Лебідя-Юрчика (1877—1945), заступника міністра фінансів УНР, економіста, заступника секретаря Міністерства фінансів УНР. Під його керівництвом опрацьовано проект бюджету України на 1919 р. Після закінчення визвольних змагань він працював директором Національного банку в Кельцях; могила Миколи Зінченка (1894—1938), сотника Армії УНР, інженера-хіміка, що працював у лабораторіях металургійних заводів (поль. „Pokój”, „Ludwików”) у Кельцях[6].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Торговий ярмарок Кельце є другою за розміром торговою виставкою країни після Познанського міжнародного ярмарку.
  • Кельце — великий медичний центр. Свентокшиський онкологічний центр  — найсучасніший[коли?] у Польщі.[8]

Панорама[ред. | ред. код]

Panorama Kielc

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Клімат Кельця
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  5. Парнікоза, Іван. Українські поховання на грубешівському цвинтарі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 25.08.2020 р.. 
  6. Парнікоза, Іван. Православна ділянка Старого кладовища, поховання вояків УНР. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020. 
  7. Brathanki — Mamo ja nie chcę za mąż (official video)
  8. Місто Кельце

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]