Кемеровська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кемеровська область Picto infobox map.png
рос. Кемеровская область
Kuznetsk Alatau 1.jpg
Flag of Kemerovo Oblast.svg   Coat of arms of Kemerovo Oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Сибірський
Адмін. центр Кемерово
Глава Сергій Євгенович Цивільовd
Дата утворення 26 січня 1943[1]
Оф. вебсайт ako.ru(рос.)
Географія
Координати 54°56′ пн. ш. 87°14′ сх. д. / 54.933° пн. ш. 87.233° сх. д. / 54.933; 87.233
Площа 95 500 км² (37-а)
  • внутр. вод 0,2 %
Часовий пояс MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність 2717,176 (14-а) (2016)
Густота 29,9/км²
Економіка
Економ. район Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-KEM
ЗКАТО 32
Суб'єкта РФ 42
Телефонний (+7)
Карти

Кемеровська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Кемеровська область у Вікісховищі

Ке́меровська о́бласть — Кузба́с (також Ке́меровська о́бласть або Кузба́с, рос. Ке́меровская о́бласть — Кузба́сс) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943.

Єдина область, що має другу офіційну назву[2].

Географія[ред. | ред. код]

Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км. Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на кордоні з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині річки Млой на кордоні з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, будівельний камінь і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 … −20 °C, липня — +17 … +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Найбільші річки — Том, Кія, Іня, Яя. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах річок. Самим унікальним за своїм характером є озеро Берчикуль.

Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерено-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Біологічне різноманіття[ред. | ред. код]

Рослинність досить різноманітна. На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських лугів, середнегір'я й нізкогір'я поростило «черню» — смереково-осиковими лісами з високотрав'ям і реліктовими рослинами. Передгір'я й міжгірські улоговини зайняті рослинністю степів і лесостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні річки Кондоми в Кузедєєво є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і олень благородний, сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка звичайна та ондатра, із птахів — глушець, орябок, тетерук.

Кемеровська область — найбільш густонаселена частина Сибіру. Росіяни становлять більше 90 % населення. З нечисленних народів в області проживають шорці, телеути, калмики, що зберегли свої культурні традиції.

Історія[ред. | ред. код]

Етнографічна мапа Кемеровської області

Корінне населення — шорці й телеути. В 1618 почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився Кузнецький острог. В 1721 році рудознатец Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

Економіка області[ред. | ред. код]

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, Осічняки. Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничодобувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Вугільна промисловість[ред. | ред. код]

Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить в Осічняки), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну. У рік добувається до 150 млн т кам'яного вугілля, найбільш великі підприємства розташовані в Междурєченські, Прокоп'євські й Кіселевські.

Металургія[ред. | ред. код]

Металургія представлена кольоровий (Бєловський цинковий, і Новокузнецький алюмінієвий), і чорної (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юргі); ресурсна база — Теміртауське родовище, Шерегешськое родовище, Казьке й Таштагольськое родовище.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Є зовнішньоекономічні зв'язки із країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм, Монголією, Польщею, Німеччиною.

Транспорт[ред. | ред. код]

По території проходить Транссиб, Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, міжнародні аеропорти Кемерово й Новокузнецьк-Спіченково, Прокоп'євський район.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2022 рік Кемеровська область поділяється на 16 міських округів, 16 муніципальних округів та 2 муніципальних райони:


п/п
Район, округ, міський округ Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2021)
Адміністративний центр Поселення Населені
пункти
1 Новокузнецький район 13039,60 50812 50681 50210 51111 Новокузнецьк 6 134
2 Таштагольський район 11446,02 57908[3] 55029 52656 50485 Таштагол 10 94
1 Біловський округ 3184,05 33382 30204 27083 26052 Вишньовка - 47
2 Гур'євський округ 2180,29 49147[4] 43883 39945 37299 Гур'євськ - 31
3 Іжморський округ 3609,71 16476 13517 11148 10198 Іжморський - 40
4 Кемеровський округ 4300,24 39036 45459 46521 46576 Кемерово - 71
5 Кропивинський округ 6882,23 27658 24533 23229 21967 Кропивинський - 33
6 Ленінськ-Кузнецький округ 2356,12 27825 23760 21333 21803 Ленінськ-Кузнецький - 68
7 Маріїнський округ 5606,84 62159 57811 54341 51600 Маріїнськ - 56
8 Прокоп'євський округ 3449,96 33705 31442 30833 29989 Прокоп'євськ - 75
9 Промишленнівський округ 3083,08 50125 50106 47280 45843 Промишленна - 59
10 Тісульський округ 8083,60 28471 25045 20911 18874 Тісуль - 37
11 Топкинський округ 2773,56 49081[5] 44887 43474 41206 Топки - 58
12 Тяжинський округ 3531,01 32782 25597 22265 19352 Тяжинський - 42
13 Чебулинський округ 3741,27 17971 16348 14460 13494 Верх-Чебула - 29
14 Юргинський округ 2510,00 22779 22448 21273 19867 Юрга - 63
15 Яйський округ 2668,74 24982 20383 17682 16008 Яя - 40
16 Яшкинський округ 3483,80 33611 30856 27772 26579 Яшкино - 53
1 Анжеро-Судженський міський округ 366,40 92557 82497 76217 71547 Анжеро-Судженськ - 9
2 Березовський міський округ 122,29 52794 49510 48273 46250 Березовський - 3
3 Біловський міський округ 218,95 159432 134513 127517 121361 Білово - 7
4 Калтанський міський округ 98,45 25951 21892 30015 29900 Калтан - 5
5 Кемеровський міський округ 294,80 529934 532981 558973 557119 Кемерово - 1
6 Кисельовський міський округ 292,00 110777 103019 95160 87791 Кисельовськ - 6
7 Краснобродський міський округ 132,60 15263 14895 14282 13849 Краснобродський - 3
8 Ленінськ-Кузнецький міський округ 112,72 146050 103938 98254 93582 Ленінськ-Кузнецький - 3
9 Міждуріченський міський округ 7306,27 104645[6] 103946 99025 97344 Міждуріченськ - 12
10 Мисківський міський округ 728,53 47021 45375 43519 42215 Миски - 15
11 Новокузнецький міський округ 424,27 565680 547904 553638 537480 Новокузнецьк - 1
12 Осинниківський міський округ 85,34 67683 60918 47248 44856 Осинники - 2
13 Полисаєвський міський округ 49,29 - 30671 29134 28256 Полисаєво - 3
14 Прокоп'євський міський округ 227,54 225898 210130 194084 177819 Прокоп'євськ - 1
15 Тайгинський міський округ 553,44 27255 27424 25363 23558 Тайга - 6
16 Юргинський міський округ 44,81 85555 81533 81759 79693 Юрга - 1

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2021)
1 Кемерово 484754 532981 558973 557119
2 Новокузнецьк 549870 547904 553638 537480
3 Прокоп'євськ 224597 210130 194084 177819
4 Міждуріченськ 101987 101678 97060 96174
5 Ленінськ-Кузнецький 112253 101666 96139 92244
6 Кисельовськ 106341 98365 89867 83431
7 Юрга 85555 81533 81759 79693
8 Білово 82425 76764 72519 68542
9 Анжеро-Судженськ 86480 76646 70476 66583
10 Березовський 48299 47279 46215 44073
11 Маріїнськ 42977 40526 38637 40779
12 Осинники 51057 46001 42454 40367
13 Миски 44435 43038 41379 40109
14 Топки 31004 28641 27860 27158
15 Полисаєво 28151 27624 26212 25631
16 Тайга 24726 25331 23565 22375
17 Гур'євськ 27381 24817 22872 22134
18 Таштагол 23363 23134 23170 21980
19 Калтан 25951 21892 20841 21752
20 Промишленна 17654 18045 17635 19484
21 Новий Городок 16765 15750 14785 14691
22 Яшкино 15583 14719 13685 12957
23 Бачатський 14990 14402 14029 12729
24 Інський 13665 12590 12058 12499
25 Краснобродський 11859 11919 11707 11406
26 Грамотеїно 14366 12996 12271 11217

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (unspecified title)
  2. Список суб'єктів Росії. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.  (рос.)
  3. 34545 у Таштагольському районі та 23363 у Таштагольській міській раді
  4. 12057 у Гур'євському районі та 37090 у Гур'євській міській раді
  5. 18077 у Топкинському районі та 31004 у Топкинській міській раді
  6. 2658 у Міждуріченському районі та 101987 у Міждуріченській міській раді

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Flag of Tomsk Oblast.svg Томська область Flag of Krasnoyarsk Krai.svg Красноярський край
Flag of Novosibirsk oblast.svg Новосибірська область
Flag of Altai Krai.svg Алтайський край
Gray compass rose.svg Flag of Khakassia.svg Хакасія
Flag of Altai Republic.svg Республіка Алтай