Кемпейтай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кемпейтай
Зображення
Дата створення / заснування 1881
Держава Flag of Japan (1870–1999).svg Японська імперія
Батьківська компанія (організація, установа) Імперська армія Японії
Участь у військовому конфлікті Друга світова війна
Час/дата припинення існування серпень 1945
CMNS: Кемпейтай у Вікісховищі

Корпус безпеки (правопорядку) Сухопутних військ Імперської Японії 憲兵隊(яп. Кемпейтай)  - служба безпеки Сухопутних військ Імператорської Японії в період 1881-1945 рр. Була організована за зразком військової поліції Сухопутних військ Великої Британії та військової жандармерії Сухопутних військ Франції[1].

Цілі і завдання[ред. | ред. код]

До завдань Служби безпеки (правопорядку) Сухопутних військ Імператорської Японії входили:

  • підтримання правопорядку і дисципліни в частинах і підрозділах
  • безпеку гарнізонів і контррозвідка в частинах
  • запобігання та розслідування злочинів щодо військовослужбовців Сухопутних військ
  • охорона об'єктів Сухопутних військ
  • охорона урядових об'єктів
  • охорона тилових районів експедиційних з'єднань і частин Сухопутних військ
  • контроль на пунктах збору військовослужбовців
  • охорона і перевезення військовополонених
  • підтримання громадського правопорядку та законності
  • ведення призовного обліку в зоні відповідальності
  • військова цензура.

Історія[ред. | ред. код]

Створення служби безпеки Сухопутних військ переслідувало як посилення дисципліни та запобігання тероризму в військах, а також в якості противаги цивільної поліції Міністерства внутрішніх справ, де були сильні прихильники сепаратизму. Первинне найменування Корпусу військової поліції Сухопутних військ передбачалося, як «Кейхейтай», але в кінці кінців було запропоновано найменування «Кемпейтай».

Особовий склад служби безпеки Сухопутних військ частково набирався із співробітників Міністерства внутрішніх справ. Цивільні поліцейські склали приблизно половину першого складу токійського гарнізону Корпусу (800 з 1,6 тис. чол), офіцерський склад на дві третини становили співробітники поліції. У військову поліцію переводилися насамперед співробітники, що зайняли урядову сторону в громадянській війні 1877 р. Крім того, весь наявний на той момент в цивільній поліції Міністерства внутрішніх справ арсенал вогнепальної зброї передавався поліції Сухопутних військ.

У зв'язку з формуванням Корпусу безпеки Сухопутних військ Головне управління поліції МВС скоротило склад столичної патрульно-постової служби вдвічі (з 60 тис. В 1875 р до 30 тис. В 1882 р). Крім столичного гарнізону, військова поліція активно використовувалася серед військових поселенців на о. Хоккайдо, де цивільна поліція не справлялася з підтриманням порядку з огляду на малу чисельність.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Masae Takahashi (editor and annotator), Zoku Gendaishi Shiryo («Materials on Contemporary History, Second Series»), Volume 6, Gunji Keisatsu («Military Police»), (Tokyo: Misuzu Shobo, 1982), pp. v-xxx.