Кемський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кемський район
Coat of Arms of Kemsky District.svg
Flag of Kemsky rayon (Karelia).png
Герб Прапор
Архипелаг Кузова вид4.JPG
місто Кем
Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Республіка Карелія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 18 604 особи
Площа
 - повна 8 029 км²
Дата заснування 1927
Голова Кемського району Кокков Олексій Дмитрович
Вебсайт kemrk.ru
Кемський район на карті Республіки Карелія.

Кемський район на карті Республіки Карелія.
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кемський район
Кемський район в 1916 році

Кемський район — район у Республіці Карелія.

Географія[ред. | ред. код]

Кемський муніципальний район розташований переважно у сточищі р. Кемі й примикає до Білого моря. У меридіанальному напрямку його перетинають залізничні й автомобільні магістралі, що мають федеральне значення й забезпечують йому вихід на південь і північ країни, у широтному — Кемський тракт, що веде до кордону. Адміністративний центр району — місто Кем — є морським портом на Білому морі й найліпшим відправним пунктом на Соловецькі острови, основний шлях до яких становить 45 км.

Історія[ред. | ред. код]

Судячи з останніх археологічних розкопів, найдавніша стоянка первісної людини на території Кемського району (в долині р. Кем, поблизу с. Авнепорог) належить до 2-ї чверті ІХ століття до н.е.; її датовано епохою раннього мезоліту. Етнічна приналежність стародавніх мешканців цих місць залишається нез'ясованою. За 20 км від Кемі на островах Кузова вчені виявили так званий «пантеон саамів», що складається з кам'яних додавань. Це сейди — священні камені саамів. Такого великого скупчення сейдів (кілька сотень), як на островах Кузовах, не виявлено більше ніде. Знайдено на островах і лабіринти, призначення яких — загадка для вчених.

З ХІІ століття почалося систематичне заселення узбережжя Білого моря новгородцями. Багатства півночі вабили не тільки Новгород. Побували на цих землях норвезькі вікінги, шведські феодали. На початку XV століття (1429 р.) на Соловецьких островах засновано Соловецький монастир, який став духовним і економічним центром усього Біломор’я. Поступово на узбережжі Білого моря склався окремий субетнос - помори, який створив свій життєвий уклад і культуру.

Місто Кем утворено наказом імператриці Катерини II від 16 травня 1785 року. Кемський повіт, що входив до складу Олонецької губернії, перетворено в район з районним центром у місті Кем постановою ВЦВК РРФСР від 28 серпня 1927 року.

У перші роки радянської влади (1920-ті роки) Кемський район був пересильним пунктом на шляху репресованих (Соловецький табір особливого призначення), а в місті Кем містилося управління цим табором.

У 1994 році був об'єднаний із містом Кем у муніципальне утворення. Статут ухвалено в 2002 році.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Кемський район поділяється на 1 міське та 3 сільських поселень, які налічують 20 населених пунктів[1]:

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеросійського перепису, населення 2002 року, на території Кемського муніципального району проживало 20,685 тис. осіб, чисельність російського населення становило 82,3 %, карелів — 5,8 %, білорусів — 5,5 %, українців — 2,9 %, фінів — 0,9 %, представників інших національностей — 2,6 %.

Національність Міське і сільське населення Міське населення Сільське населення
Усе населення 20 685 14 620 6065
Росіяни 17 031 12 493 4538
Карели 1201 561 640
Білоруси 1135 706 429
Українці 600 387 213
Фіни 188 97 91
Інші 530 374 156

Влада[ред. | ред. код]

Головою Кемського муніципального району і головою Ради є Кокков Олексій Дмитрович, керівник адміністрації — Разумейчик Юрій Костянтинович

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В Кемі знаходиться музей поморської культури, 3 архітектурних пам'ятники, 30 архітектурно-історичних об'єктів республіканського значення.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]