Кенаса (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеська кенаса
Вигляд кенаси у 1901-1906 рр.
46°28′36″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.73972° сх. д. / 46.47667; 30.73972Координати: 46°28′36″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.73972° сх. д. / 46.47667; 30.73972
Тип спорудикенаса
РозташуванняУкраїна УкраїнаОдеса
Початок будівництва1860
Зруйновано1930-ті
Стильготико-романський
Належністькараїмізм
Адресавул. Троїцька, 31
Кенаса (Одеса). Карта розташування: Україна
Кенаса (Одеса)
Кенаса (Одеса) (Україна)
Мапа
CMNS: Кенаса у Вікісховищі
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Караїми
Громади

В Україні · У Литві · Караїми у Світі

Гахам · Газзан · Кенаса

Галицький діалект · Тракайський діалект · Алфавіт

Місця

Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі

Суспільство

Народне вбрання · Преса · Навчальні заклади
Національні з'їзди · Караїмське питання
Прапор караїмів · Духовне правління
Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники

Одеська кенаса — зруйнована кенаса Одеси, що знаходилася за адресою вул. Троїцька, 31. Працювала до початку Першої світової війни.

Знищена у 1930більшовиками під час Сталінського терору.

Історія храму

[ред. | ред. код]
Печатка одеської кенаси

Вперше храм згадується у книзі 1895 року «Одесса, 1794–1894» де приведено фотографію будівлі.[1] У 1996 році Б. З. Леві приводить її короткий опис:

Одноповерхова, не позбавлена оригінальності мурована будівля, що нагадує готико-романський стиль, із великими круглими вікнами над головним входом, знаходилася на Троїцькій вулиці. Воно була розташована в глибині двору й добре проглядалася крізь залізну решітку, якою двір був огороджений із боку вулиці. Праворуч до неї примикав невеликий будинок, в якому, судячи по всьому, була розміщена караїмська школа і квартира газзана.[2]

На початку XX століття у храмі проведений ремонт, змінено внутрішнє оздоблення, налагоджено електроосвітлення і парове опалення, а також знищена перетинка між чоловічою та жіночою ділянками.[3].

У 1912 році на утримання кенаси виділено 2 000 карбованців золотом зі спадку А. М. Гелеловича.

У 1913 році праворуч від кенаси, на розі вулиць Рішельєвської та Троїцької, був зведений чотириповерховий «Будинок Одеського Караїмського товариства».

З 1927 року кенаса закрита більшовиками, а згодом, у 1930-х роках — знесена більшовиками для побудови на цьому місці молочного заводу.[4]

Служителі кенаси

[ред. | ред. код]
Посада Роки служіння Ім'я
старший газзан[5] 1827—1842 Кефелі Юсуп Мойсейович
меламед 1859—1862 Дуван Яків Веніамінович
старший газзан 1860—1867 Бейм Соломон Абрамович
старший газзан 1867—1892 Бейм Исаак Абрамович
старший газзан 1892—1900 Савускан Юфуда Ісаакович
старший газзан 1904—1927 Кефелі Йосип Мойсейович
габбай 1914 Казас Марк Самійлович
виконувач обов'язків шамаша 1914 Кефелі Ефраїм Якович
габбай 1917 Майкапар Абрам Мойсейович

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Одесса, 1794–1894 (к столетию города): Издание городского общественного управления — Типография А. Шульце, 1895 г. — 568 стр.
  2. Леви Б.З. (Одесса). О кенасах в энциклопедии // Караимские вести — 1996. № 20.
  3. Хроника // Караимская жизнь, Кн.7. — М., 1911.
  4. Кенаса Одеси
  5. Кефели Ю. Письмо из Франции к редактору (Шатильон, 3 января 1994 г.) // Караимские вести — 1994. 12 марта. № 2.

Джерела

[ред. | ред. код]