Кент Форд (астроном)
Кент Форд | |
---|---|
William Kent Ford Jr. | |
Народився | 8 квітня 1931[1] Кліфтон-Фордж, Вірджинія, США |
Помер | 18 червня 2023 (92 роки) |
Країна | США |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Університет Вірджинії (1957)[2] |
Членство | МАС |
Нагороди |
Вільям Кент Форд молодший (англ. William Kent Ford Jr., 8 квітня 1931 — 18 червня 2023[3]) — американський астроном, який займався теорією темної матерії. Він працював з Верою Рубін і створив для неї такий чутливий спектрометр, який дозволив проаналізувати спектри галактик в різних частинах їхніх дисків та отримати криві обертання багатьох галактик. Ці плоскі криві обертання, які не спадали з віддаленням від центру галактики, стали важливим аргументом на користь існування у галактиках темної матерії. У 1985 році Форд здобув медаль Джеймса Крейга Вотсона за роботу над покращенням зображень та галактичною динамікою[4].
Починаючи з 1955 року, коли його прийняли на роботу у відділ земного магнетизму Інституту Карнегі, Форд працював над удосконаленням електростатичного фотопомножувача та застосуванням його як інструменту для наукової роботи. Він був піонером застосування фотопомножувачів як чутливих детекторів для астрономічних задач[5], що призвело до створення «трубки Карнегі» (англ. Carnegie Image Tube)[6]. Перші випробування астрономічних застосувань його трубок проводили на 26-дюймовому рефракторі у Військово-морській обсерваторії у Вашингтоні, а пізніше на 40-дюймовому телескопі у Військово-морській обсерваторії у Флагстаффі[7]. Завдяки можливості реєструвати астрономічні спостереження в електронній формі, а отже, легко переводити в цифрову форму для аналізу за допомогою комп’ютера, ця технологія зробила революцію в методі збору астрономічних спостережних даних, і ця технологія продовжувала широко використовуватися для астрономічних спостережень аж до розробки ПЗЗ-камер у 1980-х роках.
У важливій статті, написаній у співавторстві з астрономкою Верою Рубін у 1970 році[8], та наступній статті 1980 року[9] Рубін і Форд встановили, що швидкість обертання зір навколо центру галактики (криві обертання галактик) не зменшується з відстанню від центру, як очікувалося б з законів Кеплера, але радше залишається сталою незалежно від відстані («плоска крива обертання»). З цього вони зробили висновок, що велика частка маси галактик припадає на якийсь невидимий темний компонент, і підрахували, що більшість галактик повинні містити приблизно в шість разів більше темної маси, ніж видимої. Зараз це відкриття називають темною матерією.
- ↑ William Kent Ford — 2018.
- ↑ Astronomy Genealogy Project
- ↑ Obituary: William Kent Ford, Jr., 92. The Virginian Review. 27 червня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Awards: James Craig Watson Medal [Архівовано 2011-09-16 у Wayback Machine.], United States National Academy of Sciences
- ↑ M. A. Tuve, W. K. Ford, Jr., J. S. Hall, an W. A. Baum, "Results of Preliminary Tests of Cascaded Image Converters," Publications of the Astronomical Society of the Pacific, Vol. 70, No. 417, 1958, p. 592.
- ↑ W. K. Ford, Jr., "Electronic Image Intensification", Annual Review of Astronomy and Astrophysics, vol 6, 1, Sept. 1968. Retrieved 29 March 2019.
- ↑ David DeVorkin and Shaun Hardy, Interview with W. Kent Ford, Jr., 25 October 2013, Niels Bohr Library & Archives, American Institute of Physics, College Park, MD. Retrieved 29 March 2019.
- ↑ V. C. Rubin and W. K. Ford, Jr., "Rotation of the Andromeda Nebula from a Spectroscopic Survey of Emission Regions", Astrophysical Journal, vol. 159, February 1970, p.379. Retrieved 29 March 2019.
- ↑ V. C. Rubin, W. K. Ford, Jr., & N. Thonnard, "Rotational properties of 21 SC galaxies with a large range of luminosities and radii, from NGC 4605 /R = 4kpc/ to UGC 2885 /R = 122 kpc/", Astrophysical Journal, Part 1, vol. 238, June 1, 1980, p. 471-487. Retrieved 29 March 2019.