Кепек-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кепек-хан
Народився невідомо
Помер 1326
Карші
·вбивство
Громадянство
(підданство)
Flag of Chagatai khanate.svg Чагатайський улус
Національність монгол
Діяльність суверен
Титул хан Чагатайського улусу
Посада Хан
Термін 1309, 1318—1326 роки
Конфесія шаманізм
Рід Чингізиди
Батько Дува
Брати, сестри

Кепек-хан (*д/н — 1326) — 13-й хан Чагатайського улусу в 1309, 13181326 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боротьба за владу[ред. | ред. код]

Походив з династії Чингізидів. Син Дуви, хана Чагатайського улусу. Замолоду брав участь у походах батька. Ймовірно був одним з темників під час військового походу проти делійського султанату. У 1308 році після смерті брата Кончека виступив проти угедеїда Талігу. Втім спочатку діяв не зовсім вдало. Втім вистояти проти останнього допомогла підтримка Чапар-хана та його родичів, нащадків хана Хайду. Зрештою було скликано курултай для вирішення питання влади. Під час нього Кепек-хан на чолі загону в 300 вершників напав на ставку Талігу, якого було вбито. Кепек-хана оголошено новим володарем Чагатайського улусу.

Новий правитель зіткнувся з намагання Чапара, його братів Янгічара і Уруса захопити владу в улусі. На допомогу ним прийшов Тюкме, онук великого кагана Ґуюка. Але у битві при Алмалика (на південь від річки Ілі) Кепек-хан завдав рішучої поразки суперникам, де загинули Урус і Янгічар. Після цього ті втекли за Ілі. Згодом Чапар перебрався до Китаю. Втім Тюкме знову виступив проти Кепек-хана, яким вдруге завдав тому поразки, в якій Тюкме загинув (за переказами від самого Кепека).

Правління Есен-Буки[ред. | ред. код]

1309 або 1310 року Кепек-хан скликав курултай, на якому обрано новим ханом Чагатайського улусу його брата Есен-Буку. Кепек-хану було доручено військо. У 1312—1313 році разом з еміром Мансура очолював похід проти Держави Хулагуїдів, тоді було пограбовано Хорасан.

У 1314 році після поразки Чагатаїдів в південному Мавераннахрі Есен-Бука доручив Кепек-хану командування новим походом проти Хулагуїдів. Того ж року Кепек-хан двічі вдирався до Хорасану, захопивши Герат. У 1315 році у битві біля річки Мургабе завдав хану Олджейту рішучої поразки. В цей час отримав звістки від хана-брата про необхідність повернутися до власних володінь, оскільки виникла загроза з боку династії Юань.

Кепек-хан залишив намісником в Хорасані родичі Ясавура, а сам попрямував проти юаньського війська. У 1316 році брав участь у вирішальній битві в долині Турфана, де війська Чагатаїдів зазнали поразки від юаньців на чолі із Чжуанура. За цим східні області улусу було пограбовано.

Володарювання[ред. | ред. код]

У 1318 році після смерті Есен-Буки стає новим ханом Чагатайського улусу. В своїй політиці намагався слідувати попередникові: позбавитися від залежності з боку династії юань та розширити володіння за рахунок Держави хулагуїдів. В останньому Кепек-хан спирався на союз з Нікудерійською ордою (в районі Кандагару).

Втім для початку вирішив зміцнити центральну владу, керованість підлеглими областями, придушити заколоти і повстання. 1318 року вимушений був боротися проти Ясавура, який повстав в Хорасані й перейшов на бік Хулагуїдів. Ця боротьба затягнулася на декілька років. Лише у червні 1320 року Кепек-хан завдав бунтівнику рішучої поразки, вбивши Ясавура.

У 1321 році провів грошову і адміністративну реформу (розтягнулася до 1325 року). Кепек-хан розділив країну на адміністративні одиниці — тумани (в Мавераннахрі) та орчіни (в Кашгарії, східних областях улусу) за керуванням монгольських нойонів, які мали прибувати до Мавераннахру із ханом. Водночас було ліквідовано права місцевих правителів — маліков і садрів. Кожен туман (орчін), при необхідності, повинен був зібрати 10 тисяч воїнів серед місцевих мешканців.

Він став першим ханом, який карбував єдину монету (динар у 14 г і дірхем у 8 г срібла) для всієї держави з власним ім'ям. Вони дістали назву кебеки. Монетні двори розміщувалися в Самарканді, Бухарі, Термезі. Він намагався відновити міське життя, налагодити хліборобське господарство і торгівлю.

Водночас опікувався розбудовою міст. Переніс столицю держави до місто Несеб (сучасний Нахшеб), поруч з яким звів в долині Кашкадар'ї палац Карші (в подальшому навколо нього утворилося окреме місто). Залишаючись шаманістом, надавав підтримку мусульманам.

складна економічна ситуація, заколоти початку панування змусили Кепек-хана відмовитися від активної зовнішньої політики. У 1323 році встановив дружні стосунки з юаньським імператором Єсун-Темуром, одружившись з двома його родичками. Водночас визнав зверхність династію Юань.

Кепек-хан загинув в результаті змови у 1326 році. Йому спадкував брат Ільчиґідай.

Джерела[ред. | ред. код]

  • René Grousset, The Empire of the Steppes: A History of Central Asia. Traducció de Naomi Walford. New Jersey: Rutgers, 1970. ISBN 0813513049.
  • Петров П. Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379 (рос.)