Кермадек (острови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа островів Кермадек
Острів Рауль з космосу
Батиметрія вулканічної дуги Кермадек і околиць

Кермадек (англ. Kermadec Islands) — острівна дуга в південній частині Тихого океану. Архіпелаг названо на честь французького мореплавця Юон де Кермадек[1]. З 1934 архіпелаг є природним резерватом[2].

Географія[ред. | ред. код]

Острови розташовані у 800–1000 км на північний схід від Північного острова Нової Зеландії і більш ніж за 1100 км на південний захід від Ата (Тонга).

На заході острова омиваються морем Фіджі, на сході розташовано глибоководний жолоб Кермадек[3].

Площа Кермадекського архіпелагу — близько 33 км²[4]. Склад — чотири острови і кілька скель і банок :

Острови покриті тропічними і субтропічними лісами[6], деякі види ендемічні (Metrosideros kermadecensis, Myrsine kermadecensis), поширений Rhopalostylis baueri. На островах — великі колонії морських птахів.

Клімат визначається як тропічний або субтропічний . Температура лютого — +23 °C, серпня — +16 °C.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Острови у складі архіпелагу вважаються новозеландськими Зовнішніми островами і є територією Нової Зеландії, проте вона не вважається частиною якогось регіону чи округу, а знаходиться в безпосередньому управлінні спеціального органу — англ. Area Outside Territorial Authority.

Історія[ред. | ред. код]

Острови були заселені полінезійцями принаймі у 14-му столітті (проте, можливо, раніше в 10 столітті), перші європейці, що обстежили острови на кораблі Lady Penrhyn прибули у травні 1788.

До 1934 року був населений полінезійцями і на початку XX століття на островах проживало до 8000 чоловік[7]. Сьогодні населення острова складає лише персонал наукової станції на острові Рауль.

Геологія[ред. | ред. код]

Острови є вулканічною острівною дугою, утворені на конвергентній границі, де Тихоокеанська плита зазнає субдукції під Індо-Австралійську платформу. Субдукція Тихоокеанської плити створила жолоб Кермадек, 8 км завглибшки, на схід від островів. Острови розташовані уздовж підводного хребта Кермадек, що прямує на північний захід від островів у напрямку до Північного острову Нової Зеландії і на північний схід у напрямку до Тонго (Острівна дуга Кермадек-Тонга).

Чотири основних острова є піками вулканів, що здіймаються досить високо від дна і над поверхнею моря. Підводне пасмо має кілька інших вулканів, що не досягають рівня моря, але утворюють підводні гори і мають прошарок води до денної поверхні від 65 до 1500 м над їх вершинами. На півдорозі між островами Рауля і Тонго розташовано Моноваї — підводна гора, що піком не досягає 120 м денної поверхні,. 100 км на південь від скелі л'Есперанс є мало вивчена Star of Bengal Bank, ймовірно, підводний вулкан.

Далі на південь від островів прямує підводний хребет Південний Кермадек, найпівденніша вершина якого, Rumble IV Seamount , знаходиться всього в 150 км на північ від Північного острова Нової Зеландії, південніше хребет доходить до острова Уайт-Айленд, Нова Зеландія у затоці Пленті, що є північною частиною вулканічної зони Таупо. Острови Кермадек зазнали багато землетрусів від руху плити і вулканізму.

Рауль і Кертіс обидва активні вулкани . Вулкани на інших островах в даний час неактивні, дрібніші острови є еродованими залишками згаслих вулканів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юон де Кермадек
  2. Словарь современных географических названий. Кермадек
  3. БСЭ. Кермадек (острова)
  4. Kermadec Islands Marine Reserve (англ.)
  5. Chart NZ 2225 Архівовано 12 жовтень 2007 у Wayback Machine., Hydrographic Office, Royal New Zealand Navy, 1994. Accessed 2007-05-07.
  6. «Terrestrial Ecoregions — Kermadec Islands subtropical moist forests (OC0107)», worldwildlife.org (Перевірено 3 грудня 2010)
  7. ЭСБЕ. Кермадек

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]