Кернозенко В'ячеслав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
В'ячеслав Кернозенко
Vyacheslav Kernozenko2013.jpg
Особові дані
Повне ім'я В'ячеслав Сергійович
Кернозенко
Народження 4 червня 1976(1976-06-04) (43 роки)
  Куба Гавана, Куба[1]
Зріст 184 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993—2001 Україна «Динамо» К 32 (-18)
1993—2001   Україна «Динамо-2» 164 (-118)
1997—1998   Україна «Динамо-3» 3 (-?)
2001—2003 Україна ЦСКА/«Арсенал» 61 (-63)
2003   Україна «Арсенал-2» 2 (-1)
2004—2009 Україна «Дніпро» Д 97 (-85)
2009   Україна «Кривбас» 5 (-9)
1993—2009 Всього 364 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996—1997 Україна Україна (U-21) 8 (-4)
2000—2008 Україна Україна 5 (-8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010—2011 Україна «Динамо» К (юнаки)
2011—2012 Казахстан «Восток» (ворот.)
2012—2014 Україна «Севастополь» (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено вересень 2013.

В'ячесла́в Сергі́йович Керно́зенко (* 4 червня 1976, Гавана, Куба) — український футболіст, воротар. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, наразі тренер воротарів команди U-19 «Дніпро» Дніпропетровськ.

Усього у елітному дивізіоні чемпіонату України провів 195 ігор, пропустив 175 голів.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в столиці Куби — Гавані, де на той час працювали його батьки. У ранньому віці В'ячеслав з батьками повернулись на батьківщину і стали жити в Києві.

У сім років Кернозенко потрапив до школи київського «Динамо», де навчався у групі дітей 1976 року народження під керівництвом Олександра Шпакова разом з Андрієм Шевченком, Ігорем Костюком, Володимиром Анікеєвим, Олександром Голоколосовим, Ігорем Проданом та ін[2]. У 1992 році Олександр Шпаков залишив «Динамо» та переїхав до ОАЕ і групу за два роки до випуску групу прийняв Олександр Лисенко, який її і випустив

«Динамо»[ред. | ред. код]

1993 року потрапив до структури «Динамо», проте грав лише за «Динамо-2» у Першій лізі, де більшість часу був основним воротарем команди.

Влітку 1997 року, наприкінці чемпіонату, коли за три тури до кінця «біло-сині» оформили чемпіонство, тренер головної команди Валерій Лобановський дав шанс молодим гравцям проявити себе і 15 червня 1997 року Кернозенко дебютував у складі «Динамо» в виїзному матчі чемпіонату з «Металургом» у Запоріжжі. Гра завершилася без забитих м'ячів, а В'ячеслав провів на полі увесь матч.

З того часу Кернозенко став дублером Олександра Шовковського, але здебільшого продовжував виступати за другу команду. По-справжньому гравцем основної команди Кернозенко став лише один раз, коли 2000 року Шовковський отримав травму коліна. Завдяки цьому Кернозенко в сезоні 1999/00 зіграв за основну команду 15 матчів в чемпіонаті і 3 в Кубку України, проте після відновлення Олександра знову втратив місце в основі.

Незважаючи на нестабільні виступи за киян, Кернозенко за цей час виграв чотири чемпіонські титули, а також тричі ставав володарем Кубку України. А у складі другої команди тричі ставав переможцем Першої Ліги.

ЦСКА/«Арсенал»[ред. | ред. код]

В'ячеслав Кернозенко після відкритого тренування «Дніпра» на Дніпро-Арені. 5 липня 2009 року

Влітку 2001 року, по закінченню чемпіонату, першу команду «Динамо» відправили у відпустку, але Кернозенко ще залишився і провів пару ігор за другу команду. Після цього відбулася розмова з Ігорем Суркісом, який запропонував перейти воротарю в київський ЦСКА. В'ячеслав приїхав на базу ЦСКА, переговорив з головним тренером команди Володимиром Безсоновим і з наступного дня приступив до заняттям у новій команді, за яку став грати на правах оренди. В зворотньому боці зі складу «армійців» перейшов Віталій Рева, який наприкінці того чемпіонату дуже добре проявив себе у грі з «Шахтарем» та залишивши свої ворота сухими. При цьому якби ЦСКА не відібрало очки у «гірників», то чемпіонського титулу у «Динамо» тоді й не було б.

Конкурентами Кернозенка в новому клубі стали Павло Блажаев, Роман Байрашевський та Микола Збарах, але В'ячеслав легко виграв у них конкуренцію, відігравши всі ігри без замін включаючи чемпіонат, кубок та єврокубки. У грудні 2001 року зміна — ЦСКА трансформувалося в «Арсенал» і Кернозенко став воротарем «канонірів».

У липні 2002 року команду очолив В'ячеслав Грозний, який відразу провів у команді кадрову чистку і з торішнього «Арсеналу» лишилося тільки кілька футболістів, в тому числі і Кернозенко, який підписав з клубом повноцінний контракт. В тому сезоні «Арсенал» з В'ячеславом у воротах протягом всього чемпіонату боровся за потрапляння в єврокубки, але програвши в останньому турі в Донецьку «Шахтарю», «каноніри» дозволили конкурентам — донецькому «Металургу» та «Дніпру» обійти киян.

Проте наступний чемпіонат команда розпочала вкрай невдало. У першому турі «каконіри» програли дебютанту — кіровоградській «Зірці». А у перших 5-ти матчах кияни 4 програли та виграли лише в дербі з «Оболонню». В перерві матчу 5 туру проти донецькоого «Металурга», який кияни на той момент програвали 0:2, у Кернозенка відбувся конфлікт з Грозним, через що В'ячеслав перестав бути основним воротарем. Після тієї гри у воротах «Арсеналу» почав грати Ігор Бажан, а Кернозенко був змушений навіть провести кілька матчів за друголіговий «Арсенал-2», куди сам попросився, аби не лишатись без ігрової практики[3].

«Дніпро»[ред. | ред. код]

Не маючи ігрової практики, на початку 2004 року перебрався до дніпропетровського «Дніпра», де відразу виграв конкуренцію у досвідченого Миколи Медіна. Команда регулярно боролася за високі місця в чемпіонаті, виступала в єврокубках, а Кернозенка з «Дніпра» часто викликали до складу збірної України[4].

У сезоні 2005/06 В'ячеслав отримав травму, і змушений був пропустити половину матчів[5]. Відновившись від травми, Кернозенко знову став основним воротарем «Дніпра», і стабільно грав аж до сезону 2008/09.

10 серпня 2009 року перейшов на правах оренди до криворізького «Кривбасу», де провів пів року. На початку 2010 року новий тренер команди Юрій Максимов заявив, що не розраховує на воротаря[6]. 1 січня 2010 року у гравця завершився контракт з дніпропетровським «Дніпром» і з того часу він став вільним агентом[7]. Згодом перебував на перегляді в одному клубі, але отримав травму і вирішив завершити ігрову кар'єру та готуватися до тренерської роботи[8].

Збірна[ред. | ред. код]

У 1996—1997 роках залучався до складу молодіжної збірної України, провівши за неї 8 ігор, в яких пропустив 4 м'ячі.

З 1997 року викликався до національної збірної України, проте на поле довгий час не виходив. Лише 31 травня 2000 року дебютував у складі національної збірної в товариському матчі проти збірної Англії на «Вемблі». В'ячеслав провів на полі 85 хвилин і пропустив два голи, після чого був змінений на Максима Левицького.

2 вересня 2000 року вдруге вийшов у футболці збірної у матчі кваліфікації на ЧС-2002 проти збірної Польщі. За рахунку 1:1 Кернозенко припустився помилки, дозволивши Еммануелю Олісадебе вивести «кадру» вперед. На 57 хвилині В'ячеслав парирував пенальті від Анджея Юсковяк, але за рахунку 1:3 це не мало жодного значення і Кернозенко надовго втратив місце у воротах збірної.

Внаступне до складу збірної Кернозенка викликали лише 2005 року, а матч провів лише влітку 2006 року проти збірної Азербайджану, а навесні 2008 року зіграв ще два останні матчі за збірну. Всього провів за національну збірну 5 ігор, пропустивши 8 м'ячів.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

Невдовзі по завершенні ігрової кар'єри, навесні 2010 року, розпочав тренерську роботу, працюючи у київській ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського з молодими вороторями[9].

Влітку 2011 року переїхав до Казахстану, де як тренер воротарів увійшов до тренерського штабу клубу «Восток» з Усть-Каменогорська[10].

У червні 2012 року Кернозенко був призначений асистентом тренера по роботі з воротарями у «Севастополі»[11].

У серпні 2014 року став тренером воротарів команди U-19 «Дніпра» [12], а у серпні 2016 року - очолив цю команду [13].

Статистика[ред. | ред. код]

Збірна[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
31/05/2000 Лондон Англія Англія 2 – 0 Україна Україна товариський матч -2 Замінений на 85-ій хвилині 85'
2/09/2000 Київ Україна Україна 1 – 3 Польща Польща Відбір до ЧС 2002 -3
15/08/2006 Київ Україна Україна 6 – 0 Азербайджан Азербайджан товариський матч 0
26/03/2008 Київ Україна Україна 2 – 0 Сербія Сербія товариський матч 0
24/05/2008 Роттердам Нідерланди Нідерланди 3 – 0 Україна Україна товариський матч -3
Усього Матчів 5 Голів -8

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як Кернозенка на Кубу не пустили. — газета Сегодня, № 35 (1977) за 15.02.2005 (рос.)
  2. КАК КЕРНОЗЕНКО НЕ ПУСТИЛИ НА КУБУ
  3. Вячеслав КЕРНОЗЕНКО: «По-настоящему чемпионом я становился всего лишь раз»
  4. http://football.sport.ua/news/141495
  5. Вячеслав Кернозенко — лучший вратарь августа
  6. Кернозенко возвращается в «Динамо»
  7. Вячеслав Кернозенко: «Пока никому не нужен» — інтерв'ю гравця, лютий 2010. (рос.)
  8. Вячеслав Кернозенко: «У Грозного собрать команду за три недели — не вопрос» — інтерв'ю В. Кернозенка, травень 2010. (рос.)
  9. Кернозенко повертається до «Динамо», новини офіційного сайту «Динамо» (Київ), 3 травня 2010 року.
  10. Кернозенко знайшов роботу в Казахстані, новини на champion.com.ua, 28 червня 2011 року.
  11. Кернозенко вошёл в тренерский штаб «Севастополя»
  12. Кернозенко возвращается в Днепр. fcdnipro.com. Процитовано 2016-09-15. 
  13. 06.08.2016. Черноморец U-19 — Днепр U-19 — 2:3 | ЗОЛОТОЙ ТАЛАНТ. goldtalant.com.ua. Процитовано 2016-09-15. 
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 — Офіційне представництво Президента України

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]