Керносівський ідол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Керносівський ідол
Керносовский идол.png
Керносівський ідол
Час створення: III тис. до н. е.
Розміри: 120 см x 36 см
Матеріал: пісковик
Зберігається: Дніпропетровськ
Музей: Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького
CMNS: Керносівський ідол на Вікісховищі

Керносівський ідол — кам'яна статуя епохи мідної доби, III тис. до Р. Х. Знайдений в 1973 році у с. Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зберігається у Дніпропетровському історичному музеї.

  • Розміри: 120x36х24 см
  • Вага: 238,5 кг
  • Матеріал: Пісковик.

Історія знахідки[ред.ред. код]

Унікальну скелю знайшли 1973 року в Керносівці вже у відвалі під час риття силосної траншеї. До музею про знахідку повідомили вже тоді, коли силосна яма була зарита на зберігання силосу. Після довгих суперечок Керносівський ідол був датований кінцем третього — початком другого тисячоліття до нашї ери (епоха енеоліту), і вчені остаточно визначились, що ця статуя призначалася для культових потреб. Колись ідол височів на одному з курганів понад рікою Оріль. Залишення ідола на території тодішньої УРСР — хотіли залишити в Ермітажі — добилася Ватченко Горпина Федосіївна.

Опис малюнків[ред.ред. код]

Особа[ред.ред. код]

Нижня частина пісковикової брили мала загострену форму й закопувалася в землю на третину висоти, а верхня зображує кремезного бороданя, лисого, з видовженим обличчям, невеликими глибоко посадженими очима, носом, виступаючим підборіддям, яке низько опущене на груди; зображені вуса з опущеними вниз кінцями. По боках голови виступають невеликі вуха з поглибленням у центрі. Обличчя видовжене з виступаючим підборіддям. В цілому вираз обличчя спокійний, дещо суворий.

Побутовому сприйняттю образу заважає зумисна оголеність фігури; відсутність одягу, крім паска та взуття, дозволяє скульптурі підкреслити статевий орган спереду й хвіст іззаду, створити на площині спини з хребта та ребер символічне дерево, яке ніби виростає з хвоста.

Правий бік ідола серйозно деформовано бульдозером. Він являє собою прямокутну, достатньо об'ємну плиту, з невеликим виступом зверху — головою.

Малюнки[ред.ред. код]

Всі чотири сторони вкриті численними малюнками, зображеннями зробленими в техніці невисокого рельєфу. Багато знаків знаходиться на спині ідола. Стержень зверху донизу і ялинка — це ніби хребет і ребра ідола, а разом з тим — символічне дерево життя. Над ребрами майже правильні коло та квадрат — це лопатки і одночасно символи сонця і місяця. Ці зображення свідчать про ритуальне, священне призначення стели.

  • Зображення зброї: лук із стрілою, булава;
  • Знаряддя: сокири, мотика, ложка для розливу металу, ливарна форма.
  • Тварини — бик, двоє коней, черепахи.
  • Інші: у центрі стели — людина з хвостом переслідує дві тварини, на бічній грані — фалічна сцена — чоловік (з хвостом) і жінка в момент коїтусу.
  • Орнаментальні малюнки: ряди трикутників, зигзагоподібні лінії.

Аналіз малюнків[ред.ред. код]

За найбільш поширеною гіпотезою зображує божество індоєвропейського пантеону [1][2]. Частина зображень на ньому перегукується з сюжетами міфів індійського літературного пам'ятника «Рігведа».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. J. P. MalloryThe anthropomorphic stelae of the Ukraine: the early iconography of the Indo-Europeans. Institute for the Study of Man, 1994. Pages 54-55.
  2. Клейн Л.С. Стародавні міграції та походження індоєвропейських народів. СПб., 2007, сс. 101-103.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]