Керн (проба)

Керн у спеціальних ящиках для його зберігання

Схема колонкового буріння з прямою промивкою: 1 - коронка; 2 - кернорвач; 3 - стовпчик керну; 4 - колонкова труба; 5 - перехідник; 6 - муфта; 7 - бурова труба; стрілками показано рух бурового розчину

Керн (рос. керн, англ. core, sample, centre-pop; нім. (1)Kern m, Bornkern m, Bohrkern m, Gesteinskern m, Kernprobe f) — циліндричний стовпчик гірської породи, який одержують при бурінні свердловин; залишається у вибої свердловини при обертальному бурінні керновими коронками. В міру заглиблення свердловини керн входить в металеву трубу, що називається колонковою трубою. При заповненні останньої керн заклинюють, відривають і піднімають разом з трубою на поверхню. Керн служить основним матеріалом для вивчення геологічної будови розрізу свердловини і складання стратиграфічної колонки, дослідження фізико-хімічних властивостей порід тощо.

Див. також

• керновідбірний снаряд
• керноприймач
• кернорвач

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.