Керн (проба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керн у спеціальних ящиках для його зберігання
Схема колонкового буріння з прямою промивкою: 1 — коронка; 2 — кернорвач; 3 — стовпчик керну; 4 — колонкова труба; 5 — перехідник; 6 — муфта; 7 — бурова труба; стрілками показано рух бурового розчину

Керн (рос. керн, англ. core, sample, centre-pop; нім. (1)Kern m, Bornkern m, Bohrkern m, Gesteinskern m, Kernprobe f) — циліндричний стовпчик гірської породи, який одержують при бурінні свердловин; залишається у вибої свердловини при обертальному бурінні керновими коронками. В міру заглиблення свердловини керн входить в металеву трубу, що називається колонковою трубою. При заповненні останньої керн заклинюють, відривають і піднімають разом з трубою на поверхню. Керн служить основним матеріалом для вивчення геологічної будови розрізу свердловини і складання стратиграфічної колонки, дослідження фізико-хімічних властивостей порід тощо.

Дослідження керна[ред. | ред. код]

Один з методів дослідження — екстракція флюїдів з керна. Виконується за допомогою апарата Сокслета для екстракції флюїдів з керна.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]