Керченська мечеть
| Керченська мечеть кримс. Keriç Cami | |
|---|---|
.jpg) Керченська мечеть | |
| 45°21′09″ пн. ш. 36°26′47″ сх. д. / 45.3525° пн. ш. 36.446388888889° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, м. Керч |
| Засновник | Захар Херхеулідзев |
| Кінець будівництва | 1850 |
| Вартість | 5004 руб. |
| Стиль | Кримськотатарська архітектура |
| Належність | сунізм |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України |
| Адреса | м. Керч, вул. Пушкіна, 8 |
.svg)  Керченська мечеть (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Керченська мечеть у Вікісховищі  | |
Ке́рченська мече́ть, Керич Джамі (кримс. Keriç Cami), Джума́-Джамі́ (кримс. Cuma Cami — П'я́тнична мече́ть) — мечеть, що знаходиться в Керчі (АР Крим) за адресою вул. Пушкіна, 8. Мечеть побудовано 1850 року. Пам'ятка культурної спадщини України.
Передумовою до будівництва мечеті було рішення генерал-губернатора Новоросійського та Бессарабського Михайла Воронцова побудувати в 1839 році поблизу Керчі мусульманський форштадт, мешканці якого звільнялися від податкових зборів і призову в армію на 25-річний період. Усередині форштадта було вирішено побудувати мечеть, на будівництво якої було виділено 1428 рублів сріблом. Проте цього бюджету для будівництва мечеті не вистачило[1].
До спорудження мечеті повернулися в 1842 році, коли градоначальник Керчі Захар Херхеулідзев створив будівельну комісію. Її очолив купець і православний меценат Василь Якович Гущин. Служби в недобудованій мечеті почали проводити в 1844 році, проте повністю будівництво було завершено в 1850 році[1].
Будівництво мечеті обійшлося бюджету в 5004 рублів сріблом. Будівля має кам'яну кладку, скріплену залізом і заливкою зі свинцю. Мечеть також мала кам'яний купол. Мінарет не було побудовано через брак коштів, але при цьому для нього було викладено основу. Муедзин закликав вірян із відкритого узвишшя[1].
Під час облоги Севастополя під час Кримської війни до зими 1854—1855 року сторони зайшли в позиційний глухий кут. Щоб переломити ситуацію та порушити шляхи постачання обложених, англо-французьке командування під час Азовської кампанії навесні 1855 року вирішило захопити Керченську протоку та загрожувати російським портам Азовського моря. 12 (24) травня 1855 року англо-французький флот із 57 кораблів, 11 плавучих батарей і декількох десятків дрібних суден увійшов до Керченської протоки. На їхньому борту перебував 16-тисячний десант. Союзники зайняли Керч після короткого бою з береговими батареями та закріпилися в місті[2]. До цього моменту відноситься перша відома фотографія Керченської мечеті. Британський фотограф Джеймс Робертсон знімав позиції британської артилерії, які використовували паркан мечеті як бруствер. На знімку видно дві легкі гармати та піраміду з ядер. Фото зберігається в Художньому музеї Принстонського університету[3].
У 1938 році мечеть було закрито. З неї був знятий купол. Приміщення було перероблено під кінотеатр. Пізніше будівлю займала бібліотека імені Некрасова.
На початку 1990-х років на тлі повернення кримських татар із місць депортації мечеть повернули мусульманській громаді. Службу в мечеті було відновлено в 1998 році. Будівля при цьому була в аварійному стані[1]. 2007 року з бюджету АР Крим на ремонт мечеті було виділено 390 тисяч гривень[4]. Указом Міністерства культури та туризму України від 25 жовтня 2010 року мечеть було визнано пам'яткою архітектури та містобудування[5].
Улітку 2015 року було розпочато реконструкцію мечеті. Місткість мечеті після реконструкції за проєктом повинна була скласти 300 людей. До липня 2015 року було встановлено новий купол[6]. У липні 2018 роки за два місяці був зведений мінарет заввишки 33 метри та завершено реставрацію фасаду[7][8]. Реконструкція здійснювалася коштом благодійних пожертв[8]. До червня 2020 року мечеть була прикрашена новою підсвіткою[9].
-
2012 рік -
2015 рік -
2015 рік -
2015 рік
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б в г Ходаковський Володимир (27 лютого 2017). Колишня Татарська слобідка: дивне сусідство. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Тарле Е. В. Крымская война, Глава XIII, ISBN 5-94661-049-X, ISBN 5-94661-050-3
- ↑ James Robertson. Kertch (Military Camp), ca. 1853–55. Princeton University Art Museum. Архів оригіналу за 3 Вересня 2016. Процитовано 8 Квітня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 3 вересня 2016? (довідка) - ↑ Збірка нормативно-правових актів АР Крим (PDF). 2007. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Міністерство культури України. Реєстр пам'яток місцевого значення. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ У Керчі почалася реставрація єдиної в місті мечеті. 28 липня 2015. Архів оригіналу за 29 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 29 червня 2020? (довідка) - ↑ Мечеті в Керчі повернули мінарет. Архів оригіналу за 23 Липня 2018. Процитовано 27 червня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 23 липня 2018? (довідка) - ↑ а б У керченській адміністрації розповіли, за чий рахунок ремонтують мечеть. 19 липня 2018. Архів оригіналу за 29 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 29 червня 2020? (довідка) - ↑ У Керчі мусульманська мечеть світиться вночі (фото). 15 червня 2020. Архів оригіналу за 27 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 червня 2020? (довідка)
