Перейти до вмісту

Керченська мечеть

Координати: 45°21′09″ пн. ш. 36°26′47″ сх. д. / 45.3525° пн. ш. 36.446388888889° сх. д. / 45.3525; 36.446388888889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Керченська мечеть
кримс. Keriç Cami
Керченська мечеть
45°21′09″ пн. ш. 36°26′47″ сх. д. / 45.3525° пн. ш. 36.446388888889° сх. д. / 45.3525; 36.446388888889
Тип спорудимечеть
РозташуванняУкраїна Україна, м. Керч
ЗасновникЗахар Херхеулідзев
Кінець будівництва1850
Вартість5004 руб.
СтильКримськотатарська архітектура
Належністьсунізм
Станпам'ятка культурної спадщини України
Адресам. Керч, вул. Пушкіна, 8
Керченська мечеть. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Керченська мечеть
Керченська мечеть (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Керченська мечеть у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ке́рченська мече́ть, Керич Джамі (кримс. Keriç Cami), Джума́-Джамі́ (кримс. Cuma Cami — П'я́тнична мече́ть) — мечеть, що знаходиться в Керчі (АР Крим) за адресою вул. Пушкіна, 8. Мечеть побудовано 1850 року. Пам'ятка культурної спадщини України.

Історія

[ред. | ред. код]
Британська артилерійська позиція у дворі Керченської мечеті, Кримська війна, 1855
Мечеть в 1910-ті роки

Передумовою до будівництва мечеті було рішення генерал-губернатора Новоросійського та Бессарабського Михайла Воронцова побудувати в 1839 році поблизу Керчі мусульманський форштадт, мешканці якого звільнялися від податкових зборів і призову в армію на 25-річний період. Усередині форштадта було вирішено побудувати мечеть, на будівництво якої було виділено 1428 рублів сріблом. Проте цього бюджету для будівництва мечеті не вистачило[1].

До спорудження мечеті повернулися в 1842 році, коли градоначальник Керчі Захар Херхеулідзев створив будівельну комісію. Її очолив купець і православний меценат Василь Якович Гущин. Служби в недобудованій мечеті почали проводити в 1844 році, проте повністю будівництво було завершено в 1850 році[1].

Будівництво мечеті обійшлося бюджету в 5004 рублів сріблом. Будівля має кам'яну кладку, скріплену залізом і заливкою зі свинцю. Мечеть також мала кам'яний купол. Мінарет не було побудовано через брак коштів, але при цьому для нього було викладено основу. Муедзин закликав вірян із відкритого узвишшя[1].

Під час облоги Севастополя під час Кримської війни до зими 1854—1855 року сторони зайшли в позиційний глухий кут. Щоб переломити ситуацію та порушити шляхи постачання обложених, англо-французьке командування під час Азовської кампанії навесні 1855 року вирішило захопити Керченську протоку та загрожувати російським портам Азовського моря. 12 (24) травня 1855 року англо-французький флот із 57 кораблів, 11 плавучих батарей і декількох десятків дрібних суден увійшов до Керченської протоки. На їхньому борту перебував 16-тисячний десант. Союзники зайняли Керч після короткого бою з береговими батареями та закріпилися в місті[2]. До цього моменту відноситься перша відома фотографія Керченської мечеті. Британський фотограф Джеймс Робертсон знімав позиції британської артилерії, які використовували паркан мечеті як бруствер. На знімку видно дві легкі гармати та піраміду з ядер. Фото зберігається в Художньому музеї Принстонського університету[3].

У 1938 році мечеть було закрито. З неї був знятий купол. Приміщення було перероблено під кінотеатр. Пізніше будівлю займала бібліотека імені Некрасова.

На початку 1990-х років на тлі повернення кримських татар із місць депортації мечеть повернули мусульманській громаді. Службу в мечеті було відновлено в 1998 році. Будівля при цьому була в аварійному стані[1]. 2007 року з бюджету АР Крим на ремонт мечеті було виділено 390 тисяч гривень[4]. Указом Міністерства культури та туризму України від 25 жовтня 2010 року мечеть було визнано пам'яткою архітектури та містобудування[5].

Улітку 2015 року було розпочато реконструкцію мечеті. Місткість мечеті після реконструкції за проєктом повинна була скласти 300 людей. До липня 2015 року було встановлено новий купол[6]. У липні 2018 роки за два місяці був зведений мінарет заввишки 33 метри та завершено реставрацію фасаду[7][8]. Реконструкція здійснювалася коштом благодійних пожертв[8]. До червня 2020 року мечеть була прикрашена новою підсвіткою[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Ходаковський Володимир (27 лютого 2017). Колишня Татарська слобідка: дивне сусідство. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 червня 2020.
  2. Тарле Е. В. Крымская война, Глава XIII, ISBN 5-94661-049-X, ISBN 5-94661-050-3
  3. James Robertson. Kertch (Military Camp), ca. 1853–55. Princeton University Art Museum. Архів оригіналу за 3 Вересня 2016. Процитовано 8 Квітня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 3 вересня 2016? (довідка)
  4. Збірка нормативно-правових актів АР Крим (PDF). 2007. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2020.
  5. Міністерство культури України. Реєстр пам'яток місцевого значення. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 27 червня 2020.
  6. У Керчі почалася реставрація єдиної в місті мечеті. 28 липня 2015. Архів оригіналу за 29 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 29 червня 2020? (довідка)
  7. Мечеті в Керчі повернули мінарет. Архів оригіналу за 23 Липня 2018. Процитовано 27 червня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 липня 2018? (довідка)
  8. а б У керченській адміністрації розповіли, за чий рахунок ремонтують мечеть. 19 липня 2018. Архів оригіналу за 29 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 29 червня 2020? (довідка)
  9. У Керчі мусульманська мечеть світиться вночі (фото). 15 червня 2020. Архів оригіналу за 27 Червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 27 червня 2020? (довідка)