Керч (монітор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Однотипний «Інну» (майбутній «Керчі») монітор «Енс».

«Керч» — річковий монітор типу «Енс», в СРСР відносився до типу «Азов».

Будівництво[ред. | ред. код]

Монітор був закладений в листопаді 1913 року на судноверфі Hanz&Co Danubius в Будапешті (Австро-Угорщина) і спущений на воду 25 лютого 1915 року.

Служба[ред. | ред. код]

Корабель увійшов до складу австро-угорського флоту 11 квітня 1915 року під назвою «Inn».

Під час Першої світової війни, 28 листопада 1917 року, монітор підірвався на міні і затонув.

Він був піднятий і поставлений в Будапешті на ремонт, а 21 березня 1919 року відійшов до Угорській Радянській Республіці, і в липні того ж року був включений до її Дунайської флотилії.

У тому ж році, в листопаді, монітор був інтернований Югославією, а 15 квітня 1920 року передано Румунії і увійшов до складу її флоту під ім'ям «Basarabia».

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Монітор брав участь у боях на Дунаї в червні 1941 року проти радянської Дунайської військової флотилії.

В 1942-43 роках було проведено капітальний ремонт і модернізація корабля. Зокрема на ньому повністю замінили озброєння, встановивши дві спарені башти 120 міліметрових морських гармат, 6 37 міліметрових і 4 20 міліметрових зенітних гармат.[1] Після модернізації повна водотоннажність корабля зросла з 550 до 750 тонн. Його радіус дії збільшили до 690 морських миль.[2]

«Basarabia», як і інші монітори, капітулював 26 серпня 1944 року. 10 листопада монітор увійшов до складу Дунайської військової флотилії, отримавши ім'я «Керч»[3] і був включений в 1-й дивізіон моніторів 1-ї Керченської Червонопрапорної бригади річкових кораблів.

21 грудня монітор прибув до Турну-Северин для ремонту і зимівлі, а на початку березня 1945 року був залучений до дій на Дунаї

5 квітня монітор «Керч» підтримав артилерійським вогнем наступ 1-ї югославської армії з позиції в районі Бачка Паланка.

12 квітня була здійснена вогнева підтримка десанту в районі Сотин—Опатовац.

Завершення бойових дій монітор зустрів у Новому Саді.

28 лютого 1948 року був виведений з бойового складу радянського ВМФ, а в 1951-му повернений Румінії. Входив до складу румунських ВМС до 1960 року під найменуванням М-206, після чого був переданий на брухт[4].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Axworthy, Mark (1995). Third Axis, Fourth Ally: Romanian Armed Forces in the European War, 1941–1945 (англійська) . London: Arms and Armour,. с. 352—353.
  2. Шведе, Е. Е. (2013). Военные флоты 1939–1940 гг (російська) . Рипол Классик. с. 120—121.
  3. Черников, И.И. (2007). Энциклопедия мониторов. Защитники речных границ России (російська) . СПб.: Судостроение. ISBN 978-5-7355-0706-2.
  4. Корабли ВМФ СССР в годы Второй мировой войны. Мониторы. Тип «Азов». Архів оригіналу за 3 Березня 2019. Процитовано 20 Вересня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Платонов А. В. Энциклопедия советских надводных кораблей, 1941—1945 / А. В. Платонов. — СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2002. — С. 382—388. — 5000 экз. — ISBN 5-89173-178-9.