Керіл Енн Фугейт
| Керіл Енн Фугейт | |
|---|---|
| англ. Caril Ann Fugate | |
 | |
| Народилася |
30 липня 1943 (80 років) Лінкольн, США |
| Країна |
 США |
| Місце проживання | Nebraska Correctional Center for Womend |
| Діяльність | spree killer, в'язень, серійний вбивця |
Керіл Енн Фугейт (англ. Caril Ann Fugate, народилася 30 липня 1943 року) — наймолодша жінка в історії Сполучених Штатів Америки, яку судили за вбивство першого ступеню.[1] Вона була спільницею серійного вбивці Чарльза Старквезера[en].[2] Керіл Фугейт засудили до довічного ув’язнення, але через сімнадцять років її достроково звільнили.
Передумови злочину[ред. | ред. код]
Керіл Фугейт жила в Лінкольні, штат Небраска, зі своєю матір'ю та вітчимом. У 1956 році, у віці 13 років, вона подружилася з Чарльзом Старквезером, який був на п'ять років старший за неї. Вони познайомилися через сестру Керіл Барбару, яка зустрічалася з другом Старквезера.[3] 21 січня 1958 року Старквезер застрелив вітчима і матір Керіл. А також наніс ножове поранення у шию молодшій зведеній сестрі. Сама Керіл стверджувала, що прийшла додому і виявила там Старквезера, який чекав на неї з пістолетом. Вона також повідомила, що Старквезер тримав її сім'ю у заручниках і що вона повинна робити так, як їй накажуть. Протягом наступних шести днів пара жила в будинку і не приймала жодних гостей, що викликало підозру у родичів Керіл. Пізніше тіла вбитих були знайдені у господарських будівлях.
Вбивства після втечі[ред. | ред. код]
Старквезер і Фьюгейт втекли з місця злочину, та прямуючи через Небраску до Вайомінга пограбували і вбили шість чоловік.[4] Заарештували їх 29 січня 1958 року.
Вирок[ред. | ред. код]
Старквезер був засуджений до смертної кари і страчений на електричному кріслі 25 червня 1959 року. В своїх показах Старквезер стверджував, що Керіл Фьюгейт особисто вбила кількох людей. На що Керіл заперечувала і в усіх вбивствах звинувачувала свого подільника. Керіл Фьюгейт засудили до довічного ув'язнення, покарання вона відбувала у виправному центрі для жінок, штат Небраска.[1] Будучи зразковою ув'язненою, після 17 років відбування покарання, у червні 1976 року, Керіл Фьюгейт була звільнена умовно-достроково.[5]
Звільнення з в’язниці[ред. | ред. код]
Після умовно-дострокового звільнення Керіл змінила прізвище та проживала в Лансінгу, штат Мічиган, де працювала санітаром у місцевій лікарні та не контактувала з пресою, давши лише одне інтерв'ю телефоном 8 серпня 1996 року.[6] У 2007 році Фугейт вийшла заміж за Фредріка Клера, який був на 11 років старший за неї. 5 серпня 2013 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Фугейт отримала серйозні травми, а її чоловік загинув на місці події.[7]
У лютому 2020 року Фугейт намагалася добитися своєї повної реабілітації та зняття всіх звинувачень за співучасть у вбивствах, проте суд у липні того ж року відмовив у задоволенні позову.[8]
У масовій культурі[ред. | ред. код]
Кіно і телебачення[ред. | ред. код]
Справа Старквезера-Фугейта надихнула режисерів на створення таких фільмів: «Садист[en]» (1963), «Бедленди[en]» (1973), «Каліфорнія» (1993), «Вбивство в провінції[en]» (1993), «Природжені вбивці» (1994), «Старквезер[en]» (2004).
У фільмі Пітера Джексона «Страшили» (1996) головні герої, які вчиняють вбивства ідентичні злочинцям Чарльзу Старквезеру та Керіл Фугейт. Четвертий епізод «Небезпечні зв’язки» серіалу «Смертельні жінки[en]» був присвячений вбивствам Старквезера-Фугейт.
Література[ред. | ред. код]
Книга «Керіл» (1974) — це біографія Керіл Фугейт, яка була написана без її згоди.[9]
Роман «Поза Валентином» (2004) написаний онукою жертв Старквезера-Фугейт.[10]
Музика[ред. | ред. код]
Серійні вбивці Чарльз Старквезер та Керіл Фугейт, а також їхні злочини згадуються у піснях:
Пісня «Nebraska[en]» (1982) року, Брюс Спрінгстін.
Пісня «Hate So Real» (1994), гурт «J Church[en]».
Пісня «Stark Weather», гурт «Icky Blossoms[en]».
Пісня «Nebraska», Ніколь Доллангангер[en].
Пісня «We Didn’t Start the Fire», Біллі Джоел.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Serial Killers and Mass Murderers. Архів оригіналу за 19 Березня 2022. Процитовано 19 Березня 2022.
- ↑ Rule, Ann (1 грудня 2004). Kiss Me, Kill Me: Ann Rule's Crime Files Vol. 9 (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-1-4165-0003-2.
- ↑ Wishart, David J. (1 січня 2004). Encyclopedia of the Great Plains (англ.). U of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-4787-1.
- ↑ Star, JOE DUGGAN / Lincoln Journal. Friends of murdered teens wonder what might have been. JournalStar.com (англ.). Архів оригіналу за 31 Жовтня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Flowers, R. Barri; Flowers, H. Loraine (1 січня 2004). Murders in the United States: Crimes, Killers and Victims of the Twentieth Century (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-2075-9. Архів оригіналу за 19 Березня 2022. Процитовано 19 Березня 2022.
- ↑ Christenson, Trace. Caril Ann Fugate Clair critically hurt in I-69 crash | Former girlfriend of Charles Starkweather was convicted in 'Badlands' murders. Lansing State Journal (амер.). Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Mosbergen, Dominique. Infamous Murder Spree Convict Critically Injured In Crash. The Huffington Post (амер.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Notorious killer Charles Starkweather's ex-girlfriend denied pardon by Nebraska. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 19 Березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Georgetown University Law Library, Ninette; Ripley, B. K.; Trese, Patrick (1974). Caril. Philadelphia, Lippincott. ISBN 978-0-397-00997-8.
- ↑ McArthur, Jeff (19 серпня 2012). Pro Bono: The 18-Year Defense of Caril Ann Fugate (англ.). Createspace Independent Pub. ISBN 978-1-4791-0837-4. Архів оригіналу за 19 Березня 2022. Процитовано 19 Березня 2022.
|
