Кеслер Ернест Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ернест Кеслер
Особові дані
Повне ім'я Ернест Іванович Кеслер
Народження 18 липня 1930(1930-07-18)
  Чехословаччина Підкарпатська Русь,
Чехословаччина
Смерть 15 лютого 2004(2004-02-15) (73 роки)
  Ужгород, Україна
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946—1949 СРСР «Локомотив» (Ужгород) ? (?)
1950—1952 СРСР «Спартак» (Ужгород) ? (?)
1953—1956 СРСР ОБО (Львів)[1] ? (?)
1956 СРСР «Спартак» (Ужгород) 21 (1)
1957 СРСР ОСК (Львів)[2] ? (?)
1957—1959 СРСР СКВО (Львів)[3] 50 (13)
1960—1965 СРСР СКА (Львів)[4] ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1957—1958 Україна УРСР ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1966—1968 СРСР СКА (Львів)
1970 СРСР СКА (Львів)
1974—1976 СРСР «Волинь» (Луцк)
1977 СРСР СКА (Львів)
1979—1980 СРСР «Говерла» (Ужгород)
1994 Україна «Закарпаття» (Ужгород)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ернест Іванович Кеслер (угор. Keszler Ernő, (18 липня 1930, ? — 15 лютого 2004, Ужгород)  — колишній радянський і український футболіст, а згодом — футбольний тренер та громадський спортивний діяч. Грав на позиції нападника. Чемпіон України серед юнацьких збірних команд областей (1948), триразовий чемпіон республіки (1950, 1958, 1965) та володар кубка УРСР з футболу (1950), а також триразовий срібний призер першості України з футболу серед команд своєї зони класу «Б» (1957, 1963, 1964). Майстер спорту та один з перших спортивних діячів Закарпаття, якого удостоїли почесним званням «Заслужений тренер УРСР з футболу».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Свій шлях у футбол розпочав у 1946 році в Ужгороді у місцевій команді «Локомотив». У 1948 році став чемпіоном України в складі юнацької збірної Закарпаття, а вже у 1950 році його запросили до ужгородського «Спартака», який того ж року вдруге став чемпіоном республіки та здобув Кубок УРСР з футболу. У 1952 році був призваний до лав Збройних сил. Строкову службу проходив у спортивному клубі армії, де виступав за колектив майстрів ОБО (Львів). У 1957 — 1965 роках в українській зоні класу «Б» в складі цієї команди він двічі став переможцем та чотири рази срібним призером змагань. У ці ж роки його включали до збірної України з футболу (1957, 1958).

Кар'єра тренера та спортивного діяча[ред. | ред. код]

Після завершення активної футбольної кар'єри його у команді СКА (Львів) назначили тренером, а у 1966 році — головним тренером. Назва клубу протягом років декілька разів змінилася, а починаючи з сезону 1972 в другій лізі від Прикарпатського військового округу виступала команда «Волинь» (Луцк). Немала заслуга його в тому, що ця команда майстрів у 1965 році стала чемпіоном України, а у 1969 році здобула почесне друге місце. У кінці семидесятих років він очолював команду «Спартак» (Ужгород), після чого на протязі довгих років передавав свій досвід вихованцям ужгородської ДЮСШ.

Командні трофеї[ред. | ред. код]

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ОБО (Окружний будинок офіцерів)
  2. ОСК (Окружний спортивний клуб)
  3. СКВО (Спортивний клуб військового округу)
  4. СКА (Спортивний клуб армії)

Джерела[ред. | ред. код]