Кесон (підводна конструкція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Використання кесонів для підводних робіт
Схема кесона

Кесо́н (від фр. caisson — «ящик») — конструкція для утворення під водою або у насиченому водою ґрунті робочої камери, вільної від води. Надходження води в робочу камеру запобігається нагнітанням у ній стисненого повітря. Кесон зазвичай споруджується на поверхні і занурюється в ґрунт під дією власної ваги і ваги надкессонної будови по мірі виїмки ґрунту[1].

Кесони широко використовувалися для влаштування фундаментів мостів в XIX — початку XX століття (вперше при будівництві Бруклінського моста). На XXI століття застосування кесонів для підводного будівництва обмежене[2].

Також кесоном називають пристрій для часткового осушення підводної частини судна з метою ремонту або огляду, яке являє собою міцний ящик, відкрита сторона якого повторює обводи осушуваної ділянки[джерело?]. При відкачуванні води він притискається тиском води до борту і герметизує внутрішньої обсяг судна від навколишньої води.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)