Кеторолак
 | Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. (лютий 2024) |
 | |
|---|---|
Кеторолак
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (±)-5-benzoyl-2,3-dihydro- 1H-pyrrolizine-1-carboxylic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C15H13NO3 |
| Мол. маса | 255,27 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 5,4 год. |
| Екскреція | Нирки (~90%), фекалії (~10%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | КЕТОРОЛ, «Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд»,Індія UA/2566/02/01 31.10.2014-31/10/2019 КЕТОЛОНГ-ДАРНИЦЯ ПрАТ«Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна UA/2190/01/01 25.12.2014-25.12.2019 КЕТОРОЛАК-КРЕДОФАРМ «Венус Ремедіс Лімітед»,Індія UA/11984/01/01 22.11.2013-22.11.2018 [1] |
Кеторолак (англ. Ketorolac, лат. Ketorolacum) — синтетичний препарат, що є похідним оцтової кислоти[2][3], та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів.[4][5] Кеторолак може застосовуватися як перорально, так і парентерально (як внутрішньом'язово[6], так і внутрішньовенно[2][4]), так і у вигляді гелю для місцевого застосування[7], у вигляді очних крапель[8], ректальних супозиторіїв та назального спрею.[5] За своїм хімічним складом є рацематом, що складається з S(-) та R(+) ізомерів. Кеторолак уперше синтезований у лабораторії американо-мексиканської фірми «Syntex» (яка натепер є підрозділом компанії «Roche»)[9] під початковою назвою «Торадол» у 1989 році, та у цьому ж році допущений FDA до застосування у клінічній практиці.[5][10]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
.jpg)
Кеторолак — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним оцтової кислоти, та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів. За своїм хімічним складом є рацематом двох енантіомерів. Механізм дії препарату, як і інших представників групи нестероїдних протизапальних препаратів, полягає у інгібуванні ферменту циклооксигенази, яка забезпечує перетворення арахідонової кислоти у простагландини, які є медіаторами запалення у місці ураження тканин, а також беруть участь у процесі передачі болю по нервових стовбурах.[2][6] Кеторолак є неселективим інгібітором циклооксигенази 1 типу (ЦОГ-1), і діє також і на циклооксигеназу 2 типу (ЦОГ-2).[2] Особливістю кеторолаку є вища знеболювальна дія у порівнянні з іншими препаратами групи нестероїдних протизапальних препаратів, яка еквівалентна знеболювальній дії наркотичних анальгетиків[11], а також має жарознижувальну[5] та антиагрегантну дію.[4] У зв'язку із вираженою знеболювальною дією, а також відсутністю побічних ефектів, характерних для наркотичних анальгетиків — нудоти, блювання, пригнічення дихання, затримки сечі, запори, а також відсутність впливу на опіатні рецептори в ЦНС, що призводить до відсутності розвитку залежності від препарату, кеторолак застосовується переважно як знеболювальний препарат, у тому числі у передопераційній підготовці хворих та знеболенні у післяопераційному періоді.[5][6] Кеторолак має синергізм при спільному застосуванні з наркотичними анальгетиками, та сприяє зниженню дози наркотичних препаратів при їх сумісному використанні.[2][11] При сумісному застосуванні кеторолаку із місцевими анестетиками (лідокаїном, бупівакаїном) при внутрішньовенному або внутрішньосуглобовому введенні кеторолаку при артроскопії або операціях на суглобах також спостерігається синергізм препаратів, і посилення знеболювальної дії.[3][11] Кеторолак має виражену знеболювальну активність як при пероральному, так і парентеральному застосуванні, і у вигляді очних крапель.[8] Як експериментально[12], так і у клініці доведено ефективність застосування препарату і при інтраназальному застосуванні.[5] При клінічних дослідженнях спостерігалась вища частота побічних ефектів кеторолаку, особливо з боку травної системи, у порівнянні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами[5][13], хоча й не всі науковці визнають результати цих досліджень.[5]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Кеторолак швидко та повністю всмоктується як при пероральному, так і при парентеральному застосуванні, біодоступність препарату складає 100%[4] (деякі джерела рівень біодоступності при пероральному застосуванні оцінюють у межах 80—100%[11]). Максимальна концентрація препарату в крові при пероральному застосуванні досягається протягом 50 хвилин. При внутрішньом'язовому введенні максимальна концентрація препарату досягається протягом 40—50 хвилин[4], а при внутрішньовенному застосуванні — протягом 5 хвилин.[14] Кеторолак практично повністю (на 99%) зв'язується з білками плазми крові.[4][15] Кеторолак проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться кеторолак з організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, частина препарату виводиться із калом. Період напіввиведення кеторолаку становить у середньому 5,4 години, цей час може збільшуватися у осіб похилого віку та у хворих із вираженою нирковою недостатністю.[4]
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Кеторолак застосовується для зменшення болю різної інтенсивності — у вигляді таблеток препарат застосовується для зменшення болю помірної інтенсивності, зокрема в післяопераційному періоді; у вигляді ін'єкцій препарат застосовується для купування болю помірної та високої інтенсивності, зокрема в післяопераційному періоді.[4][15] У вигляді очних крапель препарат застосовується для зменшення болю після офтальмологічних операцій.[3][8]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні кеторолаку найчастіше спостерігаються побічні ефекти з боку травної системи.[5] Серед таких побічних явищ найчастіше спостерігаються біль у животі (13%), нудота і диспепсія (по 12%), діарея (7%), частіше 1% випадків застосування спостерігаються також запор, метеоризм, стоматит, блювання; рідко спостерігаються сухість у роті, гастрит, зниження або підвищення апетиту, панкреатит, гепатит, жовтяниця, загострення виразкової хвороби, шлунково-кишкові кровотечі, гастрит, гемороїдальні кровотечі. Серед інших побічних ефектів спостерігаються[4][15]:
- З боку шкірних покривів та алергічні реакції — частіше (більше 1% випадків) висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіпергідроз; рідко кропив'янка, бронхоспазм, загострення бронхіальної астми, гарячка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактоїдні реакції.
- З боку нервової системи — найчастіше головний біль (17%), головокружіння (7%), сонливість (6%); рідко (менше 1%) депресія, підвищена збудливість, тремор, судоми, парестезії, галюцинації, порушення зору та слуху, асептичний менінгіт.
- З боку серцево-судинної системи — частіше артеріальна гіпертензія, рідше артеріальна гіпотензія, приливи крові до обличчя.
- З боку сечостатевої системи — рідко гематурія, інтерстиційний нефрит, ниркова недостатність, гемолітико-уремічний синдром, затримка сечі, частий сечопуск.
- Зміни в лабораторних аналізах — можуть спостерігатися тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (у тому числі гемолітична), гіпонатріємія, гіпокаліємія, еозинофілія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові.
- Місцеві реакції — можуть спостерігатися болючість у місці ін'єкції (частіше при введенні високих доз), кровотечі з післяопераційних ран.
Частота побічних ефектів кеторолаку різко зменшується при застосуванні препарату терміном не більше ніж 5 діб.[3]
Протипокази[ред. | ред. код]
Кеторолак протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та інших нестероїдних протизапальних препаратів, загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишковій кровотечі, порушеннях згортання крові, виражених порушеннях функції печінки та нирок, геморагічному інсульті, бронхіальній астмі зі супутнім поліпозом носа та непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, вагітності, пологах та годуванні грудьми.[4][15]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Кеторолак випускається у вигляді таблеток по 0,01 г; у вигляді 3% розчину по 1 мл у ампулах та одноразових шприцах[14]; очних крапель по 0,4 мл 0,45% розчину[8]; та у вигляді 2% гелю у тубах по 30 г для місцевого застосування.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 Січня 2016. Процитовано 16 Вересня 2015.
- ↑ а б в г д http://www.rmj.ru/articles_8077.htm [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г http://medstrana.com/articles/5448 [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л http://compendium.com.ua/info/118197/darnitsa/ketolong-darnitsa-sup-sup- [Архівовано 27 Червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к http://cyberleninka.ru/article/n/ketorolak-v-klinicheskoy-praktike [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в http://medi.ru/doc/g421007.htm [Архівовано 11 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Кеторол Гель - база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ а б в г Акувайл - база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ History of Roche Bioscience – FundingUniverse. Fundinguniverse.com. Архів оригіналу за 21 Вересня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ Ketorolac medical facts from. Drugs.com. Архів оригіналу за 24 Вересня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ а б в г Нестероидные противовоспалительные средства [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/flt_2013_3_13.pdf
- ↑ http://www.rheumatology.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2014/01/836.pdf?upload= [Архівовано 19 Березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б " "Кеторолак в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ а б в г http://www.vidal.ru/drugs/molecule/580 [Архівовано 14 Травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Кеторолак: таб. | р-н mozdocs.kiev.ua
- http://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_745.htm [Архівовано 30 Травня 2012 у Wayback Machine.]