Кетрін Ештон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кетрін Ештон
Catherine Margaret Ashton
Кетрін Ештон
Прапор
Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки
1 грудня 2009 року — 1 листопада 2014 року
Попередник: Хав'єр Солана (Верховний представник Європейського Союзу із загальної спільної політики і політики безпеки)
Беніта Ферреро-Вальднер (Європейський комісар із зовнішніх зв'язків і Європейської політики сусідства)
Наступник: Федеріка Могеріні
 
Партія: Лейбористська партія
Освіта: Лондонський університет
Національність: англійка
Народження: 20 березня 1956(1956-03-20) (60 років)
Апхолланд, Ланкашир
Чоловік: Пітер Келлнер (нар. 1948, у шлюбі з 1988)
Діти: Роберт Пітер Келлнер (нар. 1988)
Ребекка Клер Келлнер (нар. 1991/92)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Кетрін Ештон (англ. Catherine Margaret Ashton, Baroness Ashton of Upholland; нар. 20 березня 1956, Апхолланд, Ланкашир) — британський політик, баронеса, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки2009).

Біографія[ред.ред. код]

Кетрін Ештон народилася  1956 року в Апхолланді в Об'єднаному Королівстві у сім'ї робочих, що  працювали у вугільній промисловості. Спочатку вона навчалася в Апхолландській гімназії, а потім  у Віганському гірничо-технічному коледжі. Кетрін Ештон  здобула вищу освіту за напрямком «Соціологія» в 1977 році. Вона була першою з родини, хто навчалася в університеті.

Закінчила Лондонський університет за спеціальністю «економіка», займала низку громадських посад з питань зайнятості та виховання дітей.

У 1999 році їй був наданий довічний титул баронеси і місце в Палаті лордів британського парламенту. Протягом майже 10 років вона працювала в лейбористському уряді Великої Британії — у міністерствах освіти, конституційних справ і юстиції.

У 2006 році вона була названа «Політиком року» у Великій Британії.

У 2007 році, після приходу до влади прем'єр-міністра Гордона Брауна, була призначена лідером лейбористської фракції в Палаті лордів.

З жовтня 2008 року баронеса Ештон змінила в Брюсселі викликаного для роботи в уряд у Лондоні єврокомісара з торгівлі Пітера Мандельсона.

19 листопада 2009 Європейський Союз обрав баронесу Кетрін Ештон новим Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Нова посада Ештон, заснована схваленою напередодні Лісабонською угодою, поєднує в собі два поста, що існували раніше, — високого представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки та єврокомісара із зовнішніх зв'язків. Високий представник також стане віце-головою Європейської Комісії.

Заміжня за журналістом і президентом компанії з опитувань громадської думки YouGov Пітером Келлнером.

Кар'єра[ред.ред. код]

Об'єднане Королівство[ред.ред. код]

У період з 1977 по 1983 рік, Ештон працювала в кампанії за ядерне роззброєння і в 1982 році була обрана національним скарбником. З 1979 по 1981 рік вона була бізнес-менеджером організації Coverdale, консалтингової компанії з управління.

Станом на 1983 рік вона працювала в Центральній раді по навчанню та підготовці кадрів в галузі соціальної роботи. Протягом більшої частини 1990-х років, вона була позаштатним радником з питань політики. Кетрін Ештон очолювала органи охорони здоров'я в Хартфордширі з 1998 по 2001 рік, вона стала віце-президентом Національної ради з питань сімей з одним годувальником.

У червні 2001 року вона була призначена парламентським заступником державного секретаря в Департаменті з питань освіти і науки. А в вересні 2004 року вона була призначена парламентським заступником міністра в Департаменті з конституційних питань. Ештон прийняла присягу Таємної ради в 2006 році, і стала парламентським заступником державного секретаря в новому міністерстві юстиції в травні 2007 року.

У 2005 році вона отримала звання "Міністр року" за версією журналу "The House Magazine".

28 червня 2007 року прем'єр-міністр Великої Британії Гордон Браун представив Кетрін Ештон Кабінету Її Величності як лідера Палати лордів.

Європейський Союз[ред.ред. код]

3 жовтня 2008 року, Ештон була запропонована Великою Британією, на зміну Пітеру Мандельсону як європейський комісар з торгівлі. Оскільки європейські члени Комісії не можуть займатися будь-якою іншою професійною діяльністю протягом терміну їх повноважень, оплачуваною чи ні, вона взяла відпустку з Палати лордів 14 жовтня 2008 року зберігаючи титул пера, але не своє місце.

Під час свого терміну, Ештон представляла ЄС в переговорах, що призвели до тривалих спорів з приводу "війни яловичини " зі Сполученими Штатами (травень 2009 року.), вона очолювала делегацію ЄС в угоді з Південною Кореєю, а також представляла ЄС в закінченні давньої суперечки з приводу імпорту бананів, головним чином за участі країн Латинської Америки і ЄС.

Україна[ред.ред. код]

У грудні 2013 року Ештон відвідала Київ. Вона сказала, що була вражена «демонстрацією  українців за євроінтеграцію» і зазначила: «На жаль, поліція застосувала силу для виведення мирних людей з центру Києва ... Діалог з політичними колами і суспільством завжди краще, ніж прикладення сили». Згодом  віце-прем'єр Росії Дмитро Рогозін розкритикував дії Ештон стосовно антиурядових протестів у Києві, вказуючи на смерть великої кількості співробітників поліції.

На початку березня був випущений запис розмови між Ештон і міністром Естонії Урмасом Паетом. Під час розмови  Пает повідомив, що «під час безладу в Києві снайпери стріляли і в силовиків, і в протестуючих. Експертиза підтвердила, що пулі були однаковими, також є ще фотографії. За цим стояли люди не Януковича, а хтось із нової коаліції». Кетрін Ештон відповіла: «Народу потрібно набратися терпіння та дати Раді попрацювати. Новим людям потрібний час на адаптацію».

28 березня 2014 Ештон випустила прес-реліз із засудженням насильства з боку членів української націоналістичної політичної партії Правий Сектор, заявивши: «Я рішуче засуджую тиск з боку активістів сектора правих, які оточили будівлю Верховної Ради України. Таке залякування парламенту проти ... демократичних принципів і верховенство закону. Я закликаю партії утримуватися від застосування або загрози насильства».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]