Перейти до вмісту

Кеті Хурадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кеті Хурадо
ісп. Katy Jurado Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Ім'я при народженніісп. María Cristina Estela Claudia Soledad Katherina Lucía Marcela Jurado García Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася16 січня 1924(1924-01-16)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гвадалахара, Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла5 липня 2002(2002-07-05)[1][3][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Куернавака, Мексика[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • ниркова недостатність і хронічне обструктивне захворювання легень Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Громадянство Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
    Релігіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьакторка, журналістка, критикиня, телеакторка, кіноакторка, акторка театру Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності19432002
    У шлюбі зЕрнест Борґнайн Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0432827
    Автограф
    Нагороди та премії

    CMNS: Кеті Хурадо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Кеті Хурадо (ісп. Katy Jurado; 16 січня 1924, Гвадалахара, Халіско 5 липня 2002, Куернавака, Морелос) мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Народилася 16 січня 1924 року у місті Гвадалахара, штат Халіско, в родині Луїса Хурадо Очоа, юриста і землевласника, та Вісенти Естели Гарсія де ла Гарса де Хурадо, де окрім неї були ще двоє синів — Рауль і Оскар Серхіо. Її мати в юності була співачкою і працювала на радіо. Її дядьком був композитор Белісаріо де Хесус Гарсія (1894—1952), а двоюрідним братом політик Еміліо Портес Хіль (1890—1978), Президент Мексики у 1928—1930 роках. Навчалася в релігійній школі чорниць-терезіанок у Мехіко, потім вивчилась на секретаря. 1940 року Еміліо Фернандес запросив її на одну з ролей у своїй дебютній стрічці «Острів пристрасті», та, попри те, що її хрещеним батьком був актор Педро Армендаріс, батьки заборонили їй зніматися в кіно. Того ж року вона познайомилася з актором Віктором Веласкесом (в майбутньому вітчимом акторок Лорени Веласкес і Терези Веласкес) і скоро вступила з ним у шлюб, завдяки чому позбавилася батьківської опіки та почала зніматися в мексиканських фільмах на амплуа фатальної жінки. У подружжя народились двоє дітей — син Віктор Хуго Веласкес Хурадо (загинув в автомобільній аварії 1981 року у 35-річному віці) та дочка Сандра Веласкес Хурадо. Шлюб завершився розлученням 1946 року.

    1951 року її було запрошено на одну з ролей в американському фільмі «Тореадор і леді», після чого на неї звернули увагу голлівудські продюсери. 1952 року виконала роль Елен Рамірес у вестерні «Рівно опівдні» Стенлі Крамера з Гері Купером та Грейс Келлі, за яку отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі, ставши першою латиноамериканкою, яка стала лауреатом цієї премії. 1953 року знялася у фільмі «Звір» Луїса Бунюеля, за роль в якому наступного року отримала премію Арієль як найкраща акторка другого плану. 1954 року виконала одну з ролей у фільмі «Зламаний спис» Едварда Дмитрика, за яку була номінована на премію Оскар у категорії найкраща акторка другого плану, ставши першою латиноамериканкою, яка стала номінантом на цю премію. 1955 року знялася в американсько-італійському фільмі «Трапеція» за участю Тоні Кертіса, Джини Лоллобриджиди та Берта Ланкастера. Того ж року з'явилася у фільмі «Випробування» Марка Робсона в ролі матері хлопця-мексиканця, несправедливо звинуваченого у згвалтуванні білої дівчини, яка принесла їй номінацію на премію Золотий глобус у категорії найкраща акторка другого плану.

    1956 року дебютувала на Бродвеї у постановці «Філумена Мартурано» з Рафом Валлоне.

    31 грудня 1959 року Хурадо стала дружиною американського актора Ернеста Боргнайна. Після розлучення у 1963 році в акторки почалася депресія, яка призвела до спроби самогубства. 1968 року вона назавжди переїхала до Мексики, хоча й продовжувала зніматися в Голлівуді.

    1973 року за роль у мексиканському фільмі «Віра, надія і милосердя» Хорхе Фонса отримала премію Арієль як найкраща акторка. 1992 року отримала премію Золота бутса. Зіграла у двох мексиканських теленовелах — «За мостом» (1993—1994) та «Мені не жити без тебе» (1996). 1997 року отримала почесну премію Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 1998 року з'явилася у вестерні «Країна пагорбів і долин» Стівена Фрірза. Того ж року зіграла роль матінки Доріти у фільмі «Євангеліє див» Артуро Ріпштейна, яка принесла їй ще одну премію Арієль у категорії найкраща акторка другого плану. Її останньою роллю стала Еперанса Малагон у фільмі «Таємниця Есперанси», який було випущено вже після смерті акторки.

    Кеті Хурадо померла 5 липня 2002 року в себе вдома у місті Куернавака, штат Морелос, від ниркової недостатності та емфіземи легень в 78-річному віці[7].

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1951фТореадор і ледіBullfighter and the LadyЧело Естрада
    1952фРівно опівдніHugh NoonЕлен Рамірес
    1953фЗвірEl brutoПалома
    1953фВістря стрілиArrowheadНіта
    1954фЗламаний списBroken Lanceсеньйора Деверо
    1955фГонщикиThe RasersМарія Чавес
    1956фЛюдина з Дель-РіоMan from Del RioЕстела
    1956фВипробуванняTrialКонсуело Чавес
    1956фТрапеціяTrapezeРоза О'Флінн
    1961фОдноокі валетиOne-Eyed JacksМарія Лонгворт
    1961фВаравваBarabbaСара
    1962сДні в Долині СмертіDeath Valley DaysЛа Тулес
    1973фПет Ґерретт і Біллі КідPat Garrett and Billy the Kidмісіс Бейкер
    1974фВіра, надія і милосердяFe, esperanza y caridadЕулохія
    1976фМуляриLos albañilesХосефіна
    1978фДіти СанчесаThe Children of SanchesЧата
    1979фВдова МонтьєльLa viuda de MontielМама Гранде
    1980фСпокусаLa seducciónІсабель
    1981тфЕвіта ПеронEvita Peronдонья Хуана
    1984фПід вулканомUnder the volcanoсеньйора Грегоріо
    19931994сЗа мостомMás allá del puenteІлюмінада
    19961997сМені не жити без тебеTe sigo amandoХустіна
    1998фКраїна пагорбів і долинThe Hi-Lo CountryМеєса
    1998фЄвангеліє дивEl evangelio de las maravillasматінка Доріта
    2002фТаємниця ЕсперансиUn secreto de EsperanzaЕсперанса Малагон

    Нагороди та номінації

    [ред. | ред. код]

    Оскар

    • 1955 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зламаний спис).

    Золотий глобус

    Арієль

    • 1954 — Найкраща акторка другого плану (Звір).
    • 1974 — Найкраща акторка (Віра, надія і милосердя).
    • 1982 — Номінація на найкращу акторку (Спокуса).
    • 1997 — Золотий Арієль — за кар'єрні досягнення.
    • 1999 — Найкраща акторка другого плану (Євангеліє див).

    TVyNovelas Awards

    • 1998 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мені не жити без тебе).

    Примітки

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    • Кеті Хурадо на сайті IMDb (англ.)