Кеш'ю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кеш'ю
Anacardium occidentale - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-010.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Анакардієві (Anacardiaceae)
Рід: Анакардіум (Anacardium)
Вид: Кеш'ю
Біноміальна назва
Anacardium occidentale
Вирощування кеш'ю у світі
Вирощування кеш'ю у світі
Роди
72 роди, див. текст.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anacardium occidentale
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Anacardium occidentale
EOL logo.svg EOL: 582263
IPNI: 69191-1
ITIS logo.svg ITIS: 28793
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 171929

Кеш'ю (лат. Anacardium occidentale) — тропічне дерево родини анакардієвих (Anacardiaceae), родом з північно-східної Бразилії. Зараз також широко культивується в Індії й Африці. Його отруйне насіння стає їстівним тільки після обсмажування.

Екологічна характеристика[ред.ред. код]

Вічнозелене деревце з покрученою сучкуватою кроною, за розмірами трошки менше ніж наша горобина — в помірних широтах України не росте. Його батьківщина — субтропіки. Цікаво, що анакардіум цілком може обходитись без води по півроку і виживає там, де більшість дерев гинуть. Саме тому колись індійці ним зацікавились.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Дерево висотою до 8 м, розгалужене до самої землі з регулярною кроною. Листя овальне, шкірясте, з короткими черешками. Квіти дрібні, зібрані в гроно, пахучі, зеленувато або жовто-білі.

Плід кеш'ю — горіх ниркоподібної форми, розташований на плодоніжці, схожій на грушу. Плодоніжка має кисло-солодкий терпкуватий смак, її використовують у свіжому вигляді або для приготування желе, варення, вина кенжу (kaju). За вмістом вітаміну С «яблуко кеш'ю» значно переважає лимон, а за кількістю вітаміну В — апельсин.

Використання[ред.ред. код]

Першими європейцями, які оцінили анакардіум, були португальці. Саме вони ввели його в культуру в своїх колоніях, розширили масштаби вирощування за межами історичної батьківщини настільки, що за культивуванням кеш'ю Індія згодом перегнала Бразилію. Багато «індійських горішків» іде на експорт.

Із зеленувато-коричневого лушпиння горіхів, що містить понад 30% їдкого соку (він подразнює слизову оболонку рота і спричиняє пухирі на язиках і губах) можна отримати цінну рідку смолисту олію — кардойль, яку використовують для лікування прокази, а також у техніці — наприклад, при виготовленні стійких до вологості лаків; при виробництві кабелів як ізолятора; просочена кардойлем деревина має здатність протистояти нападам термітів.

Горіхи кеш'ю замінюють дорожчий мигдаль (хоча на думку інших, кеш'ю поступаються смаком).

Ядра горіхів кеш'ю споживають у їжу після обсмажування, в процесі якого знищуються залишки смолянистих речовин.

Примітки[ред.ред. код]



Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.