Кибалка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Киба́лка — традиційний український жіночий головний убір у вигляді високої пов'язки на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину. В основі зачіски було лубяне кільце. У різних областях України кибалка мала різні назви: гибалка, хомевка (Лемківщина), хомля, обруг, кичка (східне Поділля), кічка (західна Волинь), лубок (Полтавщина).

Етимологія[ред. | ред. код]

Форма «кибалка», ймовірно, походить з ранішої «гибалка», «гибавка» — пов'язаної з гибати («бгати», первісно — «згинати»). Щодо етимології слова «кичка» («кічка», «кика») було висунуто кілька версій, але жодну не можна вважати переконливою[1].

Вигляд[ред. | ред. код]

Slastion-Ukrainian women's traditional headgear.jpg

Кибалка могла бути виготовлена з прута, дроту, лози, ліщини, кори липи — лубка, берези, з грубого проклеєного тістом або укріпленого картоном полотна; могла бути обшита шкірою або обгорнена крайкою.[2]

Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. Поверх кибалки накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою.

Кибалки були у вжитку, так як, за народним звичаєм, заміжня жінка не мала права заплітати волосся, а лише намотувати або крутити.[3]

На Рівненщині кибалку часто виготовляли з гілок різноманітних дерев і обмотували полотном. У Володимирецькому районі кибалки-обручики робили з полотна і називали «тканки». Власне «кімбалкою» тут називали обручик з вузенької полотняної торбинки, в яку клали пасма вовни чи льону. Пізніше на цій території побутували кибалки з дроту, також обмотані полотном.[3]

Дерев'яні кибалки обмотували тканиною або стрічкою.[2] Кибалки-обручі, обгорнені полотном, вишивалися над чолом.[2]

Г. Г. Стельмащук вважає кибалку відповідником дівочого вінкоподібного убору.[2] Тому функція кола-оберега також їй притаманна.

Кибалкою або кимбалкою на Вінниччині також називали дівочий головний убір з різнокольорових вовняних кульок.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Накручування волосся на кибалку перед пов'язуванням намітки

Джерела[ред. | ред. код]

Г. Г. Стельмащук. Традиційні головні убори українців. — К. : Наукова думка, 1993.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  2. а б в г Стельмащук, 1993, с. 118-119
  3. а б Українець, 2006
  4. Гальчевська, 2008