Кизикермен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

46°50′02″ пн. ш. 33°25′11″ сх. д. / 46.83389° пн. ш. 33.41972° сх. д. / 46.83389; 33.41972

Облога Кизикермена російськими військами за участі Мазепи.
Дзвін відлитий з трофейних гармат захоплених вояками ПВЗ

Кизикерме́н (крим. Ğazı Kermen, غازى كرمان, осман. Gazi Kirmân, غازى كرمان; з турецької — Дівоча фортеця) — стародавнє місто-фортеця. Нині місто Берислав у Херсонській області.

Місто виникло в перших століттях нашої ери під назвою Метрополіс, пізніше перейменований готами, які зробили його своєю столицею, в Данпарштадт (що перекладається як місто на Дніпрі). Проіснував до гунського нашестя (IV століття).

Наприкінці XIV століття золотоординський хан Тохтамиш побудував тут фортецю Доган-гечит, зруйновану в 1399 році ханом Тімур-Кутлуєм.

На початку XV століття литовська митниця Вітовта. Після смерті великого князя литовського Вітовта переходить під контроль кримських татар, які близько 1450 збудували тут фортецю Казікермен (або Кизикермен, з турецької — «Судейська фортеця», від слова «кази» — суддя; інший варіант перекладу — «Дівоча фортеця»).

Наприкінці 1660-х років зводиться кам'яна фортеця — один з опорних пунктів турецького панування в Північному Причорномор'ї. Розташовувалася у районі пристані сучасного Берислава і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) містилося на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. 1678-1679 фортецю було значно розширено — зі східного боку замку добудували «середнє» містечко з кам'яними стінами.

Казікермен оточував великий форштадт (передмістя) із земляними укріпленнями. Місто разом з іншими сусідніми фортецями — Таванню, Іслам-Керменом, Шагін-Керменом — забезпечувало охорону татарської переправи через Дніпро. Воно було серйозною перешкодою для морських походів запорожців і плацдармом для нападів на козацькі землі Малоросії.

Козаки постійно загрожували Кизикермену. 1670 Іван Сірко взяв його в облогу, а через рік частково зруйнував. 31 липня 1695 фортеця була захоплена російсько-українськими військами Б.Шереметьєва та Івана Мазепи під час успішного Дніпровського походу.

1698 під час Кримського походу російська армія брала фортецю в облогу. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у XVIII столітті як значний пункт транзитної торгівлі. Після російсько-турецької війни 1768—1774 Кизикермен — у складі Російської імперії (певний час існував навіть Казикерменський повіт Херсонської провінції Новоросійської губернії). Заселявся переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.

У 1784 році на руїнах Кизикермена виникло місто Берислав. У 1858 році в проекті герба Берислава було увічнено колишню назву міста — «Дівоча фортеця»: у золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії.

Джерела та література[ред. | ред. код]