Кизилкобинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кизилкобинка
Krasnaia Peshera (Kizil Koba), Perevalnoe, Krim 2005 (14).jpg
Річка Кизилкобинка у печері Кизил-Коба
44°51′21″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 44.85590700002777709° пн. ш. 34.301440000027774602° сх. д. / 44.85590700002777709; 34.301440000027774602
Витік Довгоруківська яйла
висота, м 580 м
Гирло Салгир
• координати 44°51′21″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 44.85590000002777344° пн. ш. 34.301400000027776116° сх. д. / 44.85590000002777344; 34.301400000027776116
Басейн Yenisei basin[d]
Країни: Україна Україна
Регіон Республіка Крим
Довжина 5 км
Площа басейну: 21 км²
Притоки: Субаткан
Кизилкобинка у Вікісховищі?

Кизилкобинка (також Кизил-Коба, Червонопечерна, крим. Qızıl Qoba Özen — Річка Червоної печери) — річка в Криму, що утворюється в надрах Довгоруківської яйли потоком річки Субаткан, який зникає в 40 м шахті-понорі Провал. Річка Кизил-Коба — правий приплив річки Салгира. Довжина 5 км. Кизилкобинка починається під землею в печері Кизил-Коба (Червона печера), від якої й отримала свою назву, і має протяжність підземної частини близько 13 км. Червона печера і її зв'язок з річкою описані в роботах професора-гідрогеолога Віктора Миколайовича Дублянского. Печера має довжину понад 16 км і 6 поверхів, по одному з яких (першому) протікає підземна річка, що йде в сифон. У паводок вода піднімається й на другий поверх. У межень підземна річка місцями пересихає і тоді утворюється більше 70 озер. Червона печера є природним дренажем, що збирає стік зі значної площі (10 км²), найнижчою серед кримських яйл — Довгоруківською. Вийшовши з печери, річка протікає по урочищу Кизил-Коба, що замикають високі стрімчаки Кизил-Кая. Слово «кизил», що зустрічається тут так часто, означає «червоний» і пов'язане із червонуватими кольорами мармуроподібних вапняків, викликаним окислами заліза. Води річки виносять із надр Довгоруківського масиву розчинене вапно (бікарбонат кальцію), утворюючи туфовий майданчик, що височіє над річищем річки майже 30 м скелею. 25 м каскадами падає вода водоспаду Су-Учхан. З туфового майданчику відкривається мальовничий вид на верхів'я річки Салгир. Вузьким, зарослим дубняком, грабинником, кизилом, барбарисом, грушею, ліщиною, шипшиною урочище Кизил-Коба з водоспадом Су-Учхан і туфовою площадкою оголошено пам'яткою природи загальнодержавного значення. Сюди протоптано безлічі стежок, якими туристи й місцеві жителі йдуть у будь-яку пору року й у будь-яку погоду, щоб побувати в цьому природному музеї природи.

Продовжуючи свій стрімкий біг на захід, через 3,5 км річка перетинає село Перевальне і далі зливаючись із Ангарою утворює річку Салгир.

Історія[ред. | ред. код]

Колись землі в долині Салгира були подаровані князеві В. М. Довгорукову-Кримському за вдалу кримську кампанію. Тоді гори Султан-Даг (ті, що належать турецькому султанові) і одержали нову назву.

Література[ред. | ред. код]