Перейти до вмісту

Кизильське

Координати: 52°43′30″ пн. ш. 58°53′30″ сх. д. / 52.725° пн. ш. 58.891666666667° сх. д. / 52.725; 58.891666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Кизильське
рос. Кизильское
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Кизильський район
Код ЗКАТУ: 75232850001
Код ЗКТМО: 75632450101
Основні дані
Населення 6651 (2015)
Поштові індекси 457610
Телефонний код +7 35155
Географічні координати: 52°43′30″ пн. ш. 58°53′30″ сх. д. / 52.725° пн. ш. 58.891666666667° сх. д. / 52.725; 58.891666666667
Часовий пояс UTC+5
Влада
Вебсторінка kizil74.ru
Мапа
Кизильське (Росія)
Кизильське
Кизильське

Кизильське (Челябінська область)
Кизильське
Кизильське

Мапа


CMNS: Кизильське у Вікісховищі

Кизильське (рос. Кизильское) — село, адміністративний центр Кизильського району Челябінської області Росії. Розташоване на півдні області, за 328 км на північний захід від Челябінська (по автодорозі — 348 км), при впадінні річки Великий Кизил в річку Урал, за 18 км від залізничної станції Сібай.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване у червні 1743 році губернатором Оренбурзької губернії І. І. Неплюєвим як військове поселення-фортеця на сторожовій лінії Троїцьк — Орськ. Назва походить від річки Великий Кизил (від тюркського — червоний, по червонуватому кольором скельних виходів на її берегах).

Кизильська фортеця була місцем заслання польських полонених солдат-конфедератів (після придушення повстання 1794 р), декабристів та інших. З середини XIX століття фортеця втратила військове значення і стала козацькою станицею.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1959[1]1970[2]1979[3]1989[4]2002[5]2010[6]
337143335393670064966651
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
1959
2010

Економіка

[ред. | ред. код]

У Кизильську — асфальтовий завод, ремонтно-технічні підприємства, маслоробний завод, центральна садиба акціонерного підприємства «Південний Урал» та інші підприємства.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Обеліск на братській могилі партизанів, які загинули в 1921 р при обороні станиці від білогвардійців.
  • Геологічна пам'ятка природи Синій Шихан.
  • Парк Перемоги.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  2. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
  5. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  6. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]