Кий Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергі́й Ві́кторович Кий
Silver - replace this image male.svg
Народився 21 грудня 1969(1969-12-21) (47 років)
м.Сусуман, Магаданська область, Росія
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Партія Партія регіонів
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012


Кий Сергі́й Ві́кторович (нар.21 грудня 1969(19691221), м.Сусуман, Магаданська область, Росія) — антиукраїнський політик, народний депутат України 7 скликання. Член Партії регіонів; член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали зверення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду[1].


Біографія[ред.ред. код]

  • 1988-90 - служба в армії.

Освіта[ред.ред. код]

  • Донецький національний університет, економічний факультет (2005), "міжнародна економіка".

Робота[ред.ред. код]

  • 1990-96 - газоелектрозварювальник.
  • 1997-98 - менеджер, ЗАТ "Дон-агро-продукт".
  • 1998-99 - заступник директора, ТОВ "Щит".
  • 2000-01 - менеджер, ЗАТ "Азовська продовольча компанія".
  • 2001-06 - помічник президента, ЗАТ ФК "Шахтар" (м.Донецьк).

Кримінальні зв'язки[ред.ред. код]

Згідно з матеріалами МВС, датованими 1995 роком, у квартирі Сергія Кия в Донецьку деякий час мешкав Олег Морозов, головний підозрюваний у виконанні вбивства Яноша Кранца в тому ж таки Донецьку в 1992 році[2]. Згідно з матеріалами, зібраними пізніше, сам він затримувався в березні 1998 року по кримінальній справі за фактом замаху на вбивство Кушніра. [3].

У Верховній Раді[ред.ред. код]

Апаратом Верховної Ради у законотворчій діяльності 5-го[4] та 6-го[5] скликання помічений не був.

Входить в першу трійку осіб за кількістю не відвідування робочих засідань 6-го скликання: з 530 засідань пропустив 521[6]

Статки[ред.ред. код]

У 2011 році Сергій Кий напряму володів 62,5% акцій ЗАТ «АРС» (розшифровується як Алік (Грек), Ринат (Ахметов) та Самсон (Яков Богданов) [7]) що в свою чергу володіла 20,5% акцій «Лемтранс». Основним напрямком діяльності «АРС» є оптова торгівля вугільною продукцією[8][9].

Сімейний стан: син Микита (1997).

Джерела[ред.ред. код]

  1. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  2. Т. Чорновол. Донецька вендета
  3. Т. Чорновол. Донецька вендета 4
  4. Верховна Рада України. Законотворча діяльність Сергія Кия протягом 5-го скликання
  5. Верховна Рада України. Законотворча діяльність Сергія Кия протягом 6-го скликання
  6. Лещенко, Сергій (2012-05-29). Подарунок від Януковича як знущання. Українська Правда. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2013-01-12. 
  7. Т. Чорновол. Донецька вендета 3
  8. Лещенко, Сергій; Сергій Щербина (2012-05-31). Сторож "Межигір'я" як партнер Ріната Ахметова, або Схованка грошей Януковича. Українська Правда. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2013-01-12. 
  9. Лещенко, Сергій (2012-09-12). Олігархи на виборах: коток Ріната Ахметова. Українська Правда. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2013-01-12. 


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.