Кикишівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кикишівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський
Громада Терехівська сільська рада
Код КОАТУУ 1820886802
Облікова картка Кикишівка 
Основні дані
Засноване 1670
Населення 268
Площа 1,504 км²
Густота населення 178,19 осіб/км²
Поштовий індекс 13376
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°49′35″ пн. ш. 28°32′54″ сх. д. / 49.82639° пн. ш. 28.54833° сх. д. / 49.82639; 28.54833Координати: 49°49′35″ пн. ш. 28°32′54″ сх. д. / 49.82639° пн. ш. 28.54833° сх. д. / 49.82639; 28.54833
Середня висота
над рівнем моря
268 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Відстань до
обласного центру
51 км
Відстань до
районного центру
9 км
Найближча залізнична станція Бердичів
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 13375, с. Терехове, вул. Шевченка, 1; тел. 6-72-22
Карта
Кикишівка. Карта розташування: Україна
Кикишівка
Кикишівка
Кикишівка. Карта розташування: Житомирська область
Кикишівка
Кикишівка

Кики́шівка — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 268 осіб (перепис 2001 року).

Розташування[ред. | ред. код]

Село межує з селами: Маркуші, Житинці, Бистрик, Терехове Бердичівського району Житомирської області та Поличинці Козятинського району Вінницької області.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Розкопки проводилися в 1957 році під керівництвом Гаврила Богуна на північній околиця села, правий берег р. Клітинка. Розміри розкопок: 400х50-70 м. Виявлено сліди поселення ІІ-V ст. н. е.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 535 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 705 осіб (367 чоловічої статі та 338 — жіночої), з яких 664 — православної віри[2].

В селі існувала Церква Святої Параскеви (побудована 1759 року [3]), яку було зруйновано в радянські часи.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 280 осіб, з яких 109 чоловіків та 171 жінка.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,13 %
російська 1,49 %
білоруська 0,37 %

Пам'ятки села[ред. | ред. код]

  • Пам’ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків.
Kykyshivka.jpg

Знаходиться пам'ятний знак на західній околиці села, при вході на нове сільське кладовище. Його було встановлено у 1994 році на честь воїнів-земляків, що загинули на фронтах в роки Німецько-радянської війни. Ініціатором встановлення виступили ветеранські організації і керівництво Терехівської сільської ради. Скульптура виконана у вигляді матері, що тримає рушник та солдатську каску. Перед скульптурою покладено 6 плит з іменами воїнів-земляків. Напис на пам'ятнику: "Дорогим односельчанам, які полягли смертю хоробрих у боях з фашизмом". Пам'ятний знак і плити виготовлено з залізобетону.

Люди[ред. | ред. код]

В Кикишівці вчителював Шепелюк Микола Юхимович (1919–2007) — український краєзнавець, організатор музейної справи, педагог.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-87)
  3. Похилевичъ Л.И. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. Кіевъ, 1864, 738 с.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]