Кикишівка
| село Кикишівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Тер. громада | Семенівська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020150070055921 
|
| Облікова картка | Кикишівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1670 |
| Населення | 268 (2001) |
| Площа | 1,504 км² |
| Густота населення | 178,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13376 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′35″ пн. ш. 28°32′54″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
268 м |
| Водойми | р. Гнилоп'ять |
| Відстань до обласного центру |
51 км |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Найближча залізнична станція | Бердичів |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 4, с. Семенівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13372 |
| Карта | |
  Кикишівка | |
 Кикишівка | |
| Мапа | |
| |
Кики́шівка — село в Україні, у Семенівській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 268 осіб (2001).
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 280 осіб, з яких 109 чоловіків та 171 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,13 % |
| російська | 1,49 % |
| білоруська | 0,37 % |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 535 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 705 осіб (367 чоловічої статі та 338 — жіночої), з яких 664 — православної віри[5].
В селі існувала Церква Святої Параскеви (побудована 1759 року[6]), яку було зруйновано в радянські часи.
У 1925—54 роках — адміністративний центр Кикишівської сільської ради Бердичівського району[7].
Розкопки проводилися в 1957 році під керівництвом Гаврила Богуна на північній околиця села, правий берег р. Клітинка. Розміри розкопок: 400х50-70 м. Виявлено сліди поселення II—V ст. н. е.
7 вересня 2016 року включене до складу новоутвореної Семенівської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[8].
- Пам'ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків.
Знаходиться пам'ятний знак на західній околиці села, при вході на нове сільське кладовище. Його було встановлено у 1994 році на честь воїнів-земляків, що загинули на фронтах в роки Німецько-радянської війни. Ініціатором встановлення виступили ветеранські організації і керівництво Терехівської сільської ради. Скульптура виконана у вигляді матері, що тримає рушник та солдатську каску. Перед скульптурою покладено 6 плит з іменами воїнів-земляків. Напис на пам'ятнику: «Дорогим односельчанам, які полягли смертю хоробрих у боях з фашизмом». Пам'ятний знак і плити виготовлено з залізобетону.
- Шепелюк Микола Юхимович (1919—2007) — український краєзнавець, організатор музейної справи, педагог.
- Павлюк Максим — учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Похилевичъ Л. И. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. Кіевъ, 1864, 738 с.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 153. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 8 липня 2025.
- ↑ Ордени «За мужність» посмертно — в Семенівській громаді Житомирщини матері загиблих військових отримали нагороди
- Погода в селі Кикишівка [Архівовано 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Kikiszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 95. (пол.)
- Kikiszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 76. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |