Килимові акули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Килимові акули
Eucrossorhinus dasypogon
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Воббегонгоподібні (Orectolobiformes)
Родина: Килимові акули (Orectolobidae)
T. N. Gill, 1896
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Orectolobidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Orectolobidae
EOL logo.svg EOL: 1870
ITIS logo.svg ITIS: 159859
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 168096
Fossilworks: 63015

Килимові акули (Orectolobidae) — родина акул з підряду Orectoloboidei ряду Воббегонгоподібні. Має 3 роди та 12 видів. Інші назви «воббегонги», «вусаті акули».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цієї родини коливається від 90 см до 3 м. Мають масивне стисле зверху тіло, що дозволяє їм проживати і полювати в придонному шарі морів і океанів. У них велика кругла голова, маленькі очі, які майже не помітні. Завдяки будові голови та тулуба отримали свою назву. Характерна бахрома шкірних наростів, присутня по контуру голови і тіла цих акул нагадує своєрідну бороду або вуса, а забарвлення тіла — перський килим. Ніздрі з'єднані з кутами рота глибокою канавкою. У переднього краю кожної ніздрі мається м'ясистий вусик, який є органом дотику. Їх налічує до 5-6. За очима є бризгальца, що дозволяють цим рибам дихати в нерухомому стані. Зуби дрібні, з багатьма вершинами, мають багатофункціональне призначення — від утримання слизької здобичі, до перемелювання панцирів ракоподібних та молюсків. Спинні плавці невеликі, сильно зміщені до хвостової частини тіла. Грудні й черевні плавці добре розвинені, великі, округлих форм. Хвостовий плавець зі слабо розвиненою нижньою лопатю, вузький і довгий.

Забарвлення тіла дуже строката — маскувальна.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Це бентофаги, донні акули. Здатні дихати, перебуваючи в нерухомому стані, на дні. Це досягається вентиляцією води через бризгальца і зяброві щілини, не відкриваючи рота. Циркуляція води стимулюється щічним насосом. Забарвлення і додаткові шкірні вирости на тілі сприяють унікальним властивостям цих хижаків маскуватися серед природних укриттів під час полювання. Живляться костистими і дрібними хрящовими рибами, головоногими молюсками (кальмарами, восьминогами, каракатицями), різними ракоподібними — креветками, крабами і лангустами, а також морськими зміями, черв'яками. Полюють із засідки, наблизившись до здобичі хапають різким кидком, використовуючи щоковий насос (створення вакууму в пащі за рахунок роздування щік) для захоплення жертви.

Це яйцеживородні акули.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкають у східній частині Індійського океану та на заході Тихого океану. Переважно у тропічних та субтропічних водах, лише деякі здатні витримувати температуру у помірно теплих широтах, сягаючи О.Хокайдо (Японія), Приморського краю (Росія).

Роди та види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2009). «Orectolobidae» in FishBase. January 2009 version.