Кирило Геник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кирило Геник (1857—1925)

Кирило Іванович Геник (1857(1857) — 12 лютого 1925) — канадський імміграційний урядник українського походження та громадський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Кирило Геник народився в 1857 в селі Нижній Березів в Галичині в родині Івана Геника, сільського війта, і Анни Перцович. Геник здобув початкову освіту в Коломиї, а потім поїхав до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), щоб закінчити свою педагогічну освіту. Здобув ступінь бакалавра у Львові та був призначений вчителем в 1879 в районі Надвірної.

У 1882 Геник повернувся до свого рідного села і там заклав школу. В 1880-тих роках Геник заснував підприємство та виробничий кооператив, який назвав Карпатською крамницею. У 1890 його обрано до міської ради в Коломиї, де він розпочинав своє навчання.[1]

Alt text
Кирило і Поліна Геники з дітьми та родиною Джонсів, 1906

Кирило Геник познайомився з Осипом Олеськовим, який заохочував еміграцію українців до Канади. Олеськів попросив Геника супроводжувати другий контингент українців до Канади, допомогти їм там поселитися. Геник з дружиною і чотирма дітьми приєднався до групи 64 українців і прибув до Квебеку 22 червня 1896. Геник повів свій контингент спершу до Вінніпеґа, а звідти на поселення, що стало відоме як Стюарбурн (Манітоба). Воно вважається першою українською канадською громадою в Західній Канаді. У серпні Геник подав заяву на гомстед (ферму) в Стюартбурні, але швидко передумав і переселився до Вінніпеґу. У цьому ж місяці Олеськів порекомендував Геника Канадському міністерству внутрішніх справ на посаду імміграційного агента. У вересні Геник став урядником міністерства як перекладач. У своїй роботі іміграційного агента, Геник зустрічав нових українських канадських іммігрантів в Квебеку, заохочував їх користуватися англійською мовою, відмовлятися від традиційних звичаїв, та відігравав роль дорадника, коли було потрібно.[1] Його робота зростала із значним ростом української імміграції до Канади. Тому 1898 року Геник став повноштатним працівником канадського уряду, причому — першим українцем.[2]

У 1899 Геник заснував Читальню ім. Тараса Шевченка[3] у своєму домі й першу україномовну газету в Канаді Канадійський Фармер у 1903. Попри те, що він не був релігійним, Геник вірив, що християнство повинно існувати незалежно від греко-православних і русько-православних норм. У 1903—1904 у співпраці з пресвітерянськими пасторами він заснував Незалежну Православну Церкву.[4] В 1911 після того, як улюблена ліберальна партія Геника програла вибори, він втратив посаду й став займатися тільки громадською роботою. Деякий час він проживав у Сполучених Штатах Америки, але пізніше повернувся до Вінніпеґу, де помер 12 лютого 1925.[1]

До самої смерті Геник був настільки популярним, що в українській канадській громаді він був відомим, як «Цар Канади».[2][5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Стелла Гринюк. Cyril Genik. Dictionary of Canadian Biography. Архів оригіналу за 2013-02-17. Процитовано 2011-01-25. 
  2. а б Forging Our Legacy: Canadian Citizenship and Immigration, 1900–1977. Citizenship and Immigration Canada. 2000. Архів оригіналу за 2013-02-17. Процитовано 2011-01-25. 
  3. Martynowych, Orest T., The Taras Shevchenko Reading Club/Educational Society for … umanitoba.ca/faculties/…/04_The_Taras_Shevchenko_Reading_Club.pdf —
  4. Martynowych, Orest T., The Seraphimite, Independent Greek, Presbyterian and United Churches, umanitoba.ca/…canadian…/05_The_Seraphimite_Independent_Greek_Presbyterian_and_United_Churches.pdf -
  5. Family of C. C. T. (Con) Genik (2010). Obituary for C. C. T. (Con) Genik. Passages MB. Процитовано January 25, 2011. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dictionary of Ukrainian Canadian biography, pioneer settlers of Manitoba, 1891—1900, V. J. Kaye, editor and compiler (Toronto, 1975).
  • Oleksander Dombrovsky, Outline of the history of the Ukrainian Evangelical-Reformed movement (New York et Toronto, 1979) [text in Ukrainian].
  • A heritage in transition: essays in the history of Ukrainians in Canada, M. R. Lupul, editor (Toronto, 1982).
  • J.-P. Himka, Galician villagers and the Ukrainian national movement in the nineteenth century (New York, 1988).
  • V. J. Kaye, Early Ukrainian settlements in Canada, 1895—1900 Dr. Josef Oleskow's role in the settlement of the Canadian northwest (Toronto, 1964).
  • O.T. Martynowych, The Seraphimite, Independent Greek, Presbyterian and United Churches, umanitoba.ca/…canadian…/05_The_Seraphimite_Independent_Greek_Presbyterian_and_United_Churches.pdf —
  • O.T. Martynowych, The Taras Shevchenko Reading Club/Educational Society for …umanitoba.ca/faculties/…/04_The_Taras_Shevchenko_Reading_Club.pdf — * O. T. Martynowych, Ukrainians in Canada: the formative period, 1891—1924 (Edmonton, 1991).
  • Марунчак М. Студії до історії українців Канади. — Вінніпег, 1964—1980..
  • З «Нового краю». Листи українських емігрантів з Канади. Зібрав і упорядкував, написав передмову О. І. Сич. — Чернівці: Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву, 1991. — 103с.

Посилання[ред. | ред. код]