Кирилюк Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кирилюк Григорій Васильович
Кирилюк Григорій Васильович.jpg
Народився 16 травня 1912(1912-05-16)
Тетіїв
Помер 18 березня 1993(1993-03-18) (80 років)
Івано-Франківськ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність письменник
Нагороди Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»

Григо́рій Васи́льович Кирилю́к (* 16 травня 1912, Тетіїв — † 1993) — український письменник публіцистичного напряму. Член Спілки письменників України, лауреат Івано-Франківської обласної літературної премії Мирослава Ірчана.

Життєпис[ред. | ред. код]

Не оминуло лихоліття Голодомору і його родини — померли в тому часі та багато родини.

Закінчив семирічку, по тому навчався в Харківському технікумі книжкової торгівлі, одночасно — на вечірньому відділенні Київського педагогічного університету.

1937 року в виданні «Комсомолець України» виходить його перше оповідання «Жовніри».

Служив у прикордонних військах СРСР, де його й застала Друга світова війна. Фронтовий шлях закінчив у званні капітана. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За відвагу» та «За бойові заслуги».

Після звільнення із строкової служби оселився у Івано-Франківську.

Писав статті, памфлети, фейлетони. Сіллю землі його прозових творів є буденне життя прикордонників, простих людей землі Прикарпаття:

  • збірка оповідань «Доля Василя Турича»,
  • «Бувальщина прикордонника Гриви»,
  • «Легенда про Ведмедя»,
  • «Тюльпани Залізних гір».

Заразом писав і для дітей — видана збірка його п'єс для лялькових театрів «Диво-камінь».

Не зважаючи на те, що він, безперечно, був людиною свого часу, проте і в часах брежнєвщини він знаходив у собі потребу писати слово захисту українській мові, доводив необхідність переважання в репертуарах театрів Івано-Франківська української класики.

16 травня 2012 року врочисто відкрито пропам'ятну дошку на приміщенні, в якому він протягом 1973—1993 років проживав.

Джерела[ред. | ред. код]