Кирилівська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кирилівська стоянка первісних людей епохи палеоліту, Київ, зараз там автобаза.jpg

Кирилівська стоянка, Києво-кирилівська стоянка — археологічна стоянка старо-кам'яної культури. Древнє поселення на Подолі в Києві неподалік Кирилівської церкви (розкопана на вул. Кирилівській № 59 — 61).

Богуславський узвіз, зліва місце Кирилівської стоянки

Відкрита і досліджена у 1893 році археологом Вікентієм Хвойкою. Спочивала на 20-метровій глибині глини й простяглася на 1000 кв. метрів ушир. Тут знайдено рештки понад 60 мамонтів, безліч розбитих для добуття шпіку й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40—50 см завтовшки). Поміж кістками мамонтів були тут кістки носорогів, зуби печерного ведмедя та лева. Поміж кам'яним знаряддям знайдено крем'яні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духовної культури того часу були тут мамутові ікла (сікачі) покриті карбованим орнаментом.

Датується приблизно 25 000 рр. до н. е., але висловлюються думки про ще більшу давність поселення.

Матеріальна культура Кирилівської стоянки відповідає осокорівсько-рогалицькій культурі Наддніпрянщини та південного сходу України.[1]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Археология Украинской ССР (в 3 томах), том 1. Киев. 1985. с. 91–92. 


Стоянки кам'яної доби в Україні
Розділи: Археологія

Межиріцька стоянкаМізинська стоянкаКирилівська стоянкаКоролевська стоянкаКіїк-КобаШан-кобаЛука Врублевецька