Кирил Симоновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кирил Симоновський
Особисті дані
Народження 19 жовтня 1915(1915-10-19)
  Скоп'є, Королівство Сербія
Смерть 12 червня 1984(1984-06-12) (68 років)
  Белград, СФРЮ
Громадянство Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1938–1941 Югославія «Граджянскі» (Скоп'є) ? (?)
1942–1945 Болгарія «Македонія» (Скоп'є)  ? (?)
1945–1950 Югославія «Партизан» 54 (16)
1950–1953 Югославія «Вардар» 75 (21)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1942 Болгарія Болгарія 2 (0)
1946–1949 Югославія Югославія 10 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1953–1955 Югославія «Вардар»
1955 Греція «Аріс»
1955–1957 Югославія «Партизан»
1960–1962 Греція «Олімпіакос»
1963 Югославія «Партизан»
1969–1970 Югославія «Партизан»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кирил Симоновський (сербохорв. Kiril Simonovski, мак. Кирил Симоновски, болг. Кирил Симеонов, 19 жовтня 1915, Скоп'є — 12 червня 1984, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1915 року в місті Скоп'є, Королівство Сербія, що на той момент було окуповано Болгарським царством[1].

Розпочав займатись футболом у рідному Скоп'є. З 1938 року грав у чемпіонаті Королівства Югославія за клуб «Граджянскі» з рідного міста. Після окупації Вардарської Македонії Болгарією продовжив грати у цьому ж клубі, що змінив назву на «Македонія» і став виступати у чемпіонаті Болгарії. У 1942 році став з командою фіналістом чемпіонату Болгарії та другим в рейтингу найкращих футболістів Болгарії.

Наприкінці війни Симоновський переїхав до Белграда і почав виступи за новостворений «Партизан», ставши першим македонцем у складі цього клубу, де провів п'ять років своєї кар'єри гравця. За цей час двічі виборював титул чемпіона Югославії та одного разу національний кубок.

1950 року повернувся у рідне Скоп'є і став виступати за «Вардар», за який відіграв 3 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Вардар» у 1953 році.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1942 року, під час болгарської окупації, провів два матчі за збірну Болгарії під іменем Кирил Симеонов. Дебютував за неї 11 квітня у матчі проти збірної Хорватії (0:6), а другий матч провів 19 липня проти Німеччини (0:3).

Після відновлення Югославії, 9 травня 1946 року, дебютував у складі цієї національної збірної у товариському матчі проти Чехословаччини (0:2). Після цього зі збірною ставав срібним призером Балканського кубка у 1946 та 1947 роках, зігравши на кожному з них по 3 гри. Останній матч провів 9 жовтня 1949 року у відбірковій грі на чемпіонат світу 1950 року проти Франції (1:1), але на сам турнір Кирил у заявку не потрапив. Загалом провів за команду 10 матчів, забивши 1 гол[2] і в кількох матчах був капітаном команди, ставши першим македонцем-капітаном збірної Югославії[3].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

1953 року, завершивши кар'єру гравця, залишився у «Вардарі» і став головним тренером команди.

1955 року недовго очолював грецький «Аріс» і того ж року став головним тренером «Партизана». Тим не менш з клубом, з яким виграв усі свої трофеї як гравець, як тренер не здобув жодного титулу, а Кубок Югославії 1957 року був здобутий клубом незабаром після уходу Симоновського.

1960 року прийняв пропозицію попрацювати у грецькому «Олімпіакосі» і виграв свій єдиний тренерський трофей — Кубок Греції 1960/61. Залишив клуб з Пірея 1962 року.

Згодом у 1963 і 1969—1970 роках ще двічі повертався до роботи з «Партизаном», який і став його останнім місцем тренерської роботи.

Помер 12 червня 1984 року на 69-му році життя у місті Белград.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Партизан»: 1946–47, 1948–49
«Партизан»: 1946–47

Як тренера[ред. | ред. код]

«Олімпіакос»: 1960–61

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Consumed by War: European Conflict in the 20th Century, Richard Cooper Hall, University Press of Kentucky, 2010, ISBN 0813125588, p. 48.
  2. Players appearing for two or more countries [Архівовано 16 Травня 2021 у Wayback Machine.] at RSSSF
  3. „Македонските спортисти на Летните олимписки игри во 20 век“ и „Бисери на македонскиот спорт 1945-2000 година“, автор Петар Алексовски- Пепо

Посилання[ред. | ред. код]