Кириченко Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Василь Кириченко
Особові дані
Повне ім'я Василь Миколайович
Кириченко
Народження 20 березня 1948(1948-03-20) (70 років)
  Веселий Орел, Кіровоградська область, УРСР
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
СРСР «Трудові Резерви» (Ол)
СРСР «Шахтар» (Ол)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965—1966 СРСР «Зірка» (Кр) 11 (-8)
1966—1970 СРСР «Динамо» (К) 4 (-2)
1971 СРСР «Металург» (Зп) 4 (-?)
1972 СРСР «Динамо» (Мн) 18 (-16)
1973 СРСР «Фрунзенець» (Суми) ? (-?)
1973—1975 СРСР «Спартак» (ІФ) 53 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Василь Миколайович Кириченко (рос. Василий Николаевич Кириченко; нар. 20 березня 1948, Веселий Орел, Кіровоградська область, УРСР) — радянський футболіст, виступав на позиції воротаря.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець олександрійського футболу («Трудові Резерви» та групи підготовки «Шахтаря»). У дорослому футболці дебютував 1965 році в складі кіровоградської «Зірки». У 1966 році перейшов до київського «Динамо». Виступав переважно за дублюючий склад українського гранда. У першій команді був другим воротарем, після Євгена Рудакова. Дебютував у складі київського клубу 23 листопада 1967 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 34-о туру групи 1 Класу А проти єреванського «Арарату». Василь вийшов на поле в стартовому складі, а на 87-й хвилині його замінив Євген Рудаков[1]. У складі «Динамо» в чемпіонаті СРСР зіграв 4 матчі (2 пропущені м'ячі), ще 3 поєдинки (2 пропущені м'ячі) провів у кубку СРСР.

У 1971 року перейшов до запорізького «Металурга». Дебютував у складі запорозького клубу 10 березня 1971 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1/32 фіналу кубку СРСР проти ашгабатського «Копетдага». Кириченко вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. У першій союзній лізі за «Металург» дебютував 1 серпня 1971 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 24-го туру проти фрунзенської «Алги». Василь вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У складі запорізького клубу зіграв 4 матчі в чемпіонаті СРСР та 2 — у кубку.

Наступного сезону опинився в мінському «Динамо». Дебютував у складі мінського клубу 28 лютого 1972 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 1/16 фіналу кубку СРСР проти карагандинського «Шахтаря». Василь вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У складі білоруського клубу дебютував у радянській «вишці» 4 червня 1972 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 10-о туру проти санкт-петербурзького «Зеніту». Василь вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У футболці мінських динамівців зіграв 18 матчів (16 пропущених м'ячів) у Вищій лізі та 1 поєдинок (1 пропущений м'яч) у кубку СРСР. У 1973 році виступав у сумському «Фрунзенцю».

Останнім клубом майстрів у кар'єрі Василя став івано-франківський «Спартак». У складі івано-франківського клубу дебютував 6 березня 1974 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 1/32 фіналу кубку СРСР проти краснодарської «Кубані». Кириченко вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. У першій лізі дебютував за «спартаківців» 11 квітня 1974 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 1-о туру проти запорізького «Металурга». Василь вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. У першій союзній лізі зіграв 53 матчі, ще 5 поєдинків (6 пропущених м'ячів) провів у кубку СРСР. На аматорському рівні виступав також у київському «Сході».

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР (1970)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]