Кириченко Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кириченко Юрій Іванович.jpg

Юрій Іванович Кириченко (15 січня 1954(19540115) в селі Копані Васильківського району Дніпропетровської області — 5 грудня 2015 в Дніпропетровську) — український поет і громадський діяч, член Президії Конгресу літераторів України, автор понад 50 збірок поетичних книг, лауреат всеукраїнських та міжнародних літературних премій.                                

...Служити Богу й Україні,

І не заради нагород...

Блакить на крила взять чаїні –

Якщо ми Нація, Народ...   

Біографія

Кириченко Юрій Іванович народився в сім’ї вчителя. Закінчив філологічний  факультет Дніпропетровського держуніверситету. Працював кореспондентом обласної ґазети „Прапор юності“, редактором Дніпропетровського облтелерадіокомітету. Член Національної Спілки журналістів України. Лауреат журналістської премії „Правдочолість друкованих слів“ (2012). Нагороджено Золотою медаллю української журналістики (2014). Працював завідувачем Кабінета молодого автора Дніпропетровської письменницької організації, керівником обласного літературного об’єднанням  імені П. Т. Кононенка. Лауреат обласної премії ім. Г. І. Петровського (1990). Вірші поета друкували на сторінках газет, журналів, альманахів, колективних збірок Києва, Варшави, Фрунзе (нині Бішкек), Санкт-Петербурга, Москви, Саратова, Луганська, Донецька, Дніпропетровська. Окремі його поезії відображено у перекладах киргизькою мовою. Юрія Кириченка знають як сатирика, критика, публіциста, перекладача. За творчі здобутки в царині художнього перекладу нагороджено Дипломом перекладацької майстерності (2011).

  •  Член Спілки письменників СРСР з 1984р. 
  • З 1984 по 1999рр. – член Спілки письменників України. Делегат IХ, Х ( I Незалежного), II з’їздів письменників України.
  • З 2001р. – член Реґіональної Спілки письменників Придніпров’я (РСПП),
  • Міжреґіональної Спілки письменників України, Міжнародного співтовариства письменницьких спілок (МСПС).
  • Обіймав посаду заступника директора з національно-патріотичного виховання Дніпропетровського інституту Міжреґіональної Академії управління персоналом (2005).
  • Юрій Кириченко – автор понад 50 поетичних книг: „Каліграфія весни“ (1979), „Яблуня для тебе“ (1986), „Сонячна криниця“ (1989), „Брама спраглого степу“ (1991), „Післямова до розп’яття вуст“ (1992), „Кохання в пеклі“ (1992), „Окрушини поранених зірок“ (1993), „Серце в сорочці з любистку“ (1993), „Хліб з громів і райдуг“ (1993), „Карбування золотом душі“ (1994), „Вінчання в храмі болю“ (1995), „Прозріння круточолих літер“ (1995), „Поклик струни в тумані“ (1996), „Кава з ворогами“ (1997), „Примножений вогонь“ (1997), „Чорний шоколад – для білих мишей“ (1997), „Дари Господні“ (1998), „Невиліковна ліра“ (1998), „Іду – на південний схід…“ (1998), „Смерть без’язикого сина“ (1999), „Прощання з пасльоновим цвітом“ (1999), „Мальви на лезах“ (1999), „Суд над Мазепою“ (2000), „Читання серед ночі“ (2000), „Чаювання з чужим щастям“ (2002), „Борг шаблям і кобзам“ (2003), „Перехід на передзим’я“ (2003), „Три картоплини“ (2004), „Плацдарм розкорчованої свідомості“ (2004), „Зброярська крамниця“ (2004), „Заблукані сніги“ (2005), „Льодовиковий період“ (2005), „…За мить до затемнення сонця…“ (2005), ,,Ходіння за три мрії“ (2005), ,,Кисневе голодування клітин“ (2005), ,,Переселення земноводних“ (2005), ,,Віддяка музі та мавзеру“ (2006), ,,Чужі солдати“ (2007), ,,Єдність змісту і форми“ (2007), ,,Гра з вогнем“ (2007), ,,Курок на зводі“ (2008), ,,Флешка від Флорентійця“ (2008), ,,Марш відчайдушних“ (2008), ,,Перевзування душі“ (2008), ,,Мотокрос по сталактитовій стіні“ (2009), ,,На уроках у срібного сяйва“ (2009), ,,Звіряння у найпотаємнішому“ (2009), „Лектура Соні Маузер, або Придане для сучасної бомбистки“ (переклад на російську Вікторії Мірошниченко, 2009), „Між серцем та вустами“ (авторизований переклад на російську Павла Кашаєва, 2011), „Балада про солдатські поцілунки“ (2011), „У час вогню“ (авторизований переклад на російську мову колектива перекладачів: Миколи Кутова, Сергія Андрєєва та ін., 2014).
  • Юрій Кириченко член Президії та Правління Всеукраїнської творчої спілки ,,Конґрес літераторів України“, член Правління київської організації КЛУ, заступник голови Правління Міжреґіональної  Спілки письменників України (2014). Керівник Центру „Свобода слова“, президент Літературного фонду імені Павла Полуботка.
  •  Кавалер орденів Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня та Святих Кирила і Мефодія (2008). За Дух і Літеру козацької звитяги в творчості нагороджено медаллю Богуна (2008). Відзначено Почесним дипломом МСПС (2008) та Почесною грамотою Міжнародного літературного фонду (2012). Член редколегій газети „Література та Життя“ та альманаху „Свій варіант“.  Генерал-полковник Української Служби Порятунку (2015). 
  •  Юрій Кириченколауреат 45 всеукраїнських та міжнародних літературних премій: ім. Володимира Сосюри (2006), ім. Володимира Даля (2007), ім. Бориса Грінченка (2008), ім. Тараса Шевченка (2009), ім. Григорія Сковороди (2009), ім. Михайла Матусовського (2009), ім. Юрія Каплана (2010), ім. Бориса Антоненка-Давидовича (2011), „Золота шпага сатири з тризубом та алмазами з копалень царя Соломона“ (2011), ім. Григорія Вієру (2012), ім. Назима Хікмета (2012), ім. Шота Руставелі (2012), ім. Ніно Бурджанадзе (2012), премії гуманістичної свідомості „Поезія – соратниця Феміди“ (2012), премії „Свій варіант“ (2012, 2014, 2015), ім. Шандора Петефі (2013), ім. Міхея Емінеску (2013), ім. Тетяни Снєжиної (2013), ім. Івана Франка (2014), ім. Лесі Українки (2014), ім. Сергія Параджанова (2014), ім. Володимира Свідзінського (2014), ім. Антуана де Сент-Екзюпері (2014), ім. Томаса Еліота  (2014), ім. Володимира Маяковського (2014), ім. Осипа Мандельштама (2014), ім. Андрія Вознесенського (2014), ім. Олени Теліги (2014), ім. святих Кирила і Мефодія (2014), ім. Симона Петлюри (2015), ім. Редьярда Кіплінґа (2015), ім. Омара Хайяма (2015), ім. Кароля Войтили (2015), ім. Віслави Шимборської (2015), ім. Чеслава Мілоша (2015), ім. Тумаса Транстремера (2015), ім. Сергія Єсеніна (2015),  премії „Меч і калина“ ім. Миколи Вінграновського (2015), ім. Бориса Пастернака (2015), ім. Маркіяна Шашкевича (2015), ім. Івана Котляревського (2015), премії „Степів і бруків“ (2015), ім. Альфреда Нобеля (2015).
  • Класик сучасної української поезії. Відповідно до розпорядження дніпропетровського міського голови І. І. Куліченка, з нагоди  60-річчя, поета Юрія Кириченка нагороджено Пам’ятною Медаллю „За заслуги перед містом“ (2014).  Проживав у Дніпропетровську та Києві. Активно друкувався за межами України.
З діячами .jpg

Примітки[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

1. Інтерв'ю, 1999р. [1]

2. Чуття Вітчизни

3. Дорога до Тараса, 2004р[1]

4. Борг шаблям і кобзам , 2004р [2]

5 Серце в сорочці з любистку , 1997р[3]

6.  Всі новини, 1999р[4]

7. Презентація книги "Хліб з громів і райдуг", 2001р.[5]

8. Презентація книги ,,Перехід на передзим'я,,[6]

9. Презентація книги ,,Єдність змісту і форми,,[7]

10. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ ЮРІЙ КИРИЧЕНКО СТАВ ЛАУРЕАТОМ ДВОХ МІЖНАРОДНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ПРЕМІЙ [2]

11. Ювілейний творчий вечір Галини Кириченко

12. У Києві вшанували пам’ять поета Юрія Кириченка[8]

13. Класик сучасної української поезії Юрій Кириченко пішов з життя[9]

  1. [3]Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Дорога до Тараса, 2004р. Процитовано 2017-08-05. 
  2. Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Борг шаблям і кобзам , 2004р. Процитовано 2017-08-06. 
  3. Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Серце в сорочці з любистку , 1997р. Процитовано 2017-08-05. 
  4. Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Всі новини, 1999р. Процитовано 2017-08-06. 
  5. Юрий Кириченко (2016-01-10). Поет Юрій Кириченко - "Хліб з громів і райдуг", 2001р.. Процитовано 2017-08-05. 
  6. Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Презентація книги ,,Перехід на передзим'я,,. Процитовано 2017-08-05. 
  7. Юрий Кириченко (2016-03-06). Поет Юрій Кириченко - Презентація книги ,,Єдність змісту і форми,,. Процитовано 2017-08-05. 
  8. admin. Володимирський кафедральний патріарший собор — У Києві вшанували пам’ять поета Юрія Кириченка. www.katedral.org.ua (uk-ua). Процитовано 2017-08-05. 
  9. Телеканал Регіон (2015-12-08). Класик сучасної української поезії Юрій Кириченко пішов з життя. Процитовано 2017-08-05.