Киричук Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Киричук.jpg

Киричук Юрій Анатолійович (25 жовтня 1956, м. Радивилів, Рівненської обл. — 1 жовтня 2002, Львів) — український історик.

Дитинство провів у м. Червоноармійську (Радивилові), де навчався в школі № 1. Рік працював на заводі. Закінчив з відзнакою історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію. Наступні двадцять років свого життя віддав роботі в стінах цього університету, на кафедрі історії України. Працював не лише як педагог, але й як учений-дослідник. Один із перших в Україні зайнявся вивченням історії ОУН-УПА, дисидентського та правозахисного руху.

Видана 1991 року «Історія УПА» Ю.Киричука стала першим у незалежній Україні дослідженням українського Руху Опору часів Другої світової війни. Випустив три монографії, опублікував близько сотні наукових та науково-популярних статей, виступав на десятках наукових конференцій та семінарів. Ще одна монографічна робота Ю.Киричука, присвячена історії українського національно-визвольного руху в XX ст. («Український національний рух 40 — 50 років ХХ століття: ідеологія і практика», Львів, 2003), побачила світ уже після трагічної загибелі історика — його збила на вулиці автомашина. Активно займався культурницькою та просвітньою діяльністю. У 1993 — 1998 рр. виконував обов'язки головного редактора теоретичного журналу Української республіканської партії «Республіканець».

Похований на Личаківському цвинтарі.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Киричук, Ю. А. Історія УПА — Тернопіль: [б.в.], 1991. — 55 с., [12] л. іл., фото.
  • Киричук, Ю. А. Український національний рух 40-50-х років XX століття: ідеологія та практика / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: Добра справа, 2003. — 463 с. : фотоіл.

Посилання[ред.ред. код]