Кир I Аншанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куруш
давньоперс. Kuruš
Cyrus I seal.png
Kuráš Anzaanirra Šeišbeišna
Династія Гахаманішія
Держава Парса (в офіційній документації - Аншан)
Титул цар Аншану
Форма влади спадкова автократія
Попередник Чішпіш
Наступник Камбуджія
Роки правління до 643 до н. е. — після 639 до н. е.
Біографічні дані
Рік народження невідомо
Батько Чішпіш
Мати невідомо
Брати, сестри Аріарамна
дружина невідомо
Діти Арруку, Камбуджія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кир (І) Аншанський (давньоперс. Kuruš, елам. ku-ráš, грец. Κύρος) — цар персів, що правив в третій чверті VII ст. до н. е.

Сучасний стан досліджень[ред. | ред. код]

Кураш Аншанський цікавий тим, що він наразі єдиний династ персів (до Кіра Великого), який відомий не лише у згадках нащадків, але і в сучасних йому джерелах. Його згадано двічі у аналах Ашшурбаніпала, а саме:

  • 643 до н. е. — після того, як Ашшурбаніпал зруйнував еламську столицю Сузи, його владу визнали низка царів, серед яких і Кураш Перський (Ku-ra-áš Par-su-ú-ma-áš);
  • 639 до н. е. — Кураш Перський відправляє свого старшого сина Арукку як заручника до Ніневії (подальша доля цього сина Кураша наразі невідома).

Відомі також відбитки печатки з написом Кураш Аншанський, Чішпішин (син) (ku-ráš an-za-an-ir-ra še-iš-be-iš-na).[1] У вавілонському маніфесті Кир Великий називає себе «… син Кнбужи, царя великого, царя Аншана, онука Кураша, царя великого, царя Аншана, нащадок Шішпіша, царя великого, царя Аншана, з довічного царського роду…». Тобто називає себе нащадком саме царів Аншану. У науковому дискурсі час від часу ставиться під сумнів ототожнення Кураша Аншанського та Кураша Перського, але переважна більшість дослідників все ж підтримує це.

Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі більшого поширення набуло інше бачення тогочасних подій —

«Аншан та Парсуа були альтернативними назвами однієї країни. Починаючи принаймні з середини VII ст. до н. е. Аншан було лише давньою, архаїчною, урочистою назвою, освяченою багатовіковою традицією, яка ще зберігалась у царській титулатурі, та дійсним визначенням цієї країни за назвою її нових володарів стало Парсуа.»[2]

Тобто не має жодних підстав для тверджень, що за часів Кураша Аншанського Перське царство було поділено на два окремих (власне Персія та Аншан), і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер для підтвердження права на владу молодшої гілки Гахаманішія-Ахеменідів, яка вела свій родовід від брата Кураша Аншанського Аріарамни.

Після/близько 612 до н. е., можливо за Куруша, можливо за його сина та наступника Камбуджиї Перське царство було інкорпоровано до складу Мідійського царства. Камбуджия отримав в дружини доньку Астіага-Іштувегу та онуку Хувахштри на ім'я Мандана.

Генеалогічне дерево Гахаманішія (Ахеменідів)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Mark B. Garrison. The Seal of «Kuras the Anzanite, Son of Sespes» (Teispes), PFS 93*: Susa — Ansan — Persepolis. Winona Lake, Indiana Eisenbrauns. 2011
  2. (рос.) Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы. «Наука», 1985.
  3. підкреслено імена царів Аншану
  4. курсивом виділено представників «молодших» гілок династії
  5. Коліром рамки виділено імена дружин/матерів Гахаманідів
  6. Мандана — одна з двох дочок останнього Мідійського Каяніда Іштувегу, що надавало її сину Кіру право законно претендувати на титул царя царів.
  7. понумеровано та виділено грубим імена тих представників династії, хто носив титул Цар Царів
  8. фундатор династії Фарнакідів — сатрапів Малої Фрігії.
  9. а б Гіпотетично. Відомий лише з доволі сумнівних повідомлень Ктесія

Додатково[ред. | ред. код]

Ахеменіди
 
 
 
Персей
Цар Арголіди і Персії[*]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Перс
цар Персії[*]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ахемен
цар Персії[*]
(705—675)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Теісп
цар Персії
(675—640)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аріарамнес
царевич[*]
 
Кир I
цар Персії
(640—600)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арсамес
царевич[*]
 
Камбіс I
цар Персії
(600—559)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віштаспа
царевич[*]
 
Кир Великий
цар Персії
(559—530/28)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дарій I Великий
цар Персії
(522—486)
 
Атосса
царевна
 
Камбіс II
цар Персії
(530—522)
 
Смердіс (Бардія)
царевич
(самозванець Гаумата,
правил як Смердіс[*])
(522)
 
Артістона
царівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ксеркс I
Великий
цар Персії
(485—465)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Артаксеркс I
цар Персії
(465—424)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ксеркс II
цар Персії
(424)
 
Согдіан
цар Персії
(424—423)
 
Дарій II
цар Персії
(423—404)
 
Парісатида I
царівна
 
Арсіт
царевич
 
Багапай
царевич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Артаксеркс II
цар Персії
(404—358)
 
Аместріс
царівна
 
Кир Молодший
царевич
 
Кир (IV)
царевич
 
Останес
царевич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Артаксеркс III
цар Персії
(358—338)
 
Оча
царевич
 
Родрогуна
царівна
 
Апама
царевна
 
Сісигамбіда
царівна
 
Арсам (II)
царевич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Артаксеркс IV
цар Персії
(338—336)
 
Парісатида II
царівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дарій III
цар Персії
(336—330)
 
Оксатрес
царевич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александр III
Великий
цар Македонії
та Персії
(329—323)
 
Статіра II
царівна
 
Артаксеркс V
цар Персії
(330—329)