Киселиця Одарка Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Киселиця Одарка Олексіївна
Криворучко36.jpg
Портрет Одарки Олексіївни Киселиці роботи Заслуженого художника України О.І.Криворучко
Дата народження 1 квітня 1912(1912-04-01)
Місце народження с.Берегомет Вижницького повіту на Буковині
Дата смерті 19 січня 1999(1999-01-19) (86 років)
Місце смерті м. Чернівці, похована в с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Жанр живопис
Навчання мистецькі студії в Чернівцях, Празька академія образотворчих мистецтв (1939)
Напрямок портрет, натюрморт, пейзаж
Роки творчості 19391998
Нагороди

Заслужений художник України,

Лауреат «Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича»,

Одарка Олексіївна Киселиця (нар. 1 квітня 1912(19120401), с. Берегомет Вижницького повіту на Буковині — пом. 19 січня 1999, Чернівці) — український живописець, майстер пейзажу і портретист, Заслужений художник України (1997).

Віхи життя[ред.ред. код]

1912 — народилась в с. Берегомет Вижницького повіту на Буковині (на той час в складі Австро-Угорської імперії) в сім'ї вчителів;
19281930 — студіювала малярство у майстернях художника-аматора Рацького та відомого буковинського маляра Пантелеймона Видинівського в Чернівцях;

Буковинський натюрморт (1975)

19301939 — навчалась у Празькій академії образотворчих мистецтв у портретиста Вратислава Нєхлєби, що славився надзвичайною вимогливістю до студентів;
з 1949 — робота у Чернівецькому художньому фонді;
з 1954 — член Спілки художників України;
1988 — перша персональна виставка у Чернівцях;
1996 — лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича;
з 1997 — Заслужений художник України;
1999 — померла в Чернівцях, похована в селі Лукавці Вижницького району Чернівецької області.

Творчість[ред.ред. код]

Одарка Олексіївна Киселиця працювала протягом усього життя в Чернівецькому художньому фонді в галузі станкового живопису.
Автор портретів, натюрмортів, численних карпатських краєвидів.
«Твори О.Киселиці — не просто продовження, а новий важливий крок на історичному шляху розвитку буковинського образотворчого мистецтва».
«Вони поставили її в один ряд з найвидатнішими мистецькими постатями ХХ століття, заповнили велику часову прогалину між Миколою Івасюком, Юстином Пігуляком і поколінням, яке творило у другій половині двадцятого віку».[1]

Гуцулка з Косівщини (1970)

«… за силою та могутністю звучання, напругою мазка Одарку Киселицю можна сміливо поставити поруч з Ван Гогом, якого вона безмежно любила.»[2]
Мистецтвознавці виділяють такі її твори:
«Мати-героїня» (1954), «Буковинка» (1957), «Портрет доярки В.Бойчук» (1960), «Студент медичного інституту В.Самораш» (19601970), «Польові квіти» (1965), «Сумні спогади» (1966), «Солом'яники» (1967), «Гуцульський натюрморт» (1967), «Смуток» (1969), «Гуцулка з Косівщини» (1970), «Спогад про літо» (1970), «Напровесні», «Портрет робітниці комбінату „Восход“ А.Тарнавської», «Дівчина з книгою», «Подруга», (всі 1971), «Вічне» (1972), «Буковинський натюрморт» (1975), «Квіти смутку» (1983).
Твори зберігаються в музеях України, Чернівецькому художньому музеї, приватних колекціях.

Виставкова діяльність[ред.ред. код]

Киселиця О. О. учасниця всеукраїнських та закордонних виставок з 1954 року.
Персональні виставки:
Чернівці: 1974, 1988, 1992, 1996;
Сучава (Румунія): 1990;
Київ (Національний художній музей України): 1997.


Нагороди[ред.ред. код]

Заслужений художник України — 1997 рік.
Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича — 1996 рік.

Барви осені (1973)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мирослав Лазарук. Вічна таїна кольору // Буковинський журнал.- 2002.- № 1,2
  2. Матвіїшин Галина. Буковинський Ван Гог // Доба.- 2006.- № 20 (496).- 18 травня

Джерела[ред.ред. код]